Пропонуємо вашій увазі огляд актуальних роз’яснень окремих позицій ДФС з питань трансфертного ціноутворення, які варто врахувати при формуванні Звіту з КО за 2018 рік

Позиція ДФС щодо GmbH&Co.KG та Sp.K досі залишається незмінною
На початку 2019 року було опубліковано одразу декілька індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) ДФС щодо поширення пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ на організаційно-правові форми GmbH&Co.KG (Німеччина) та Sp.K (Польща).
ДФС продовжує стверджувати, що на GmbH&Co.KG та Sp.K дія Переліку № 480 не розповсюджується. Хоча, одночасно кожна ІПК мала приписку, що таку позицію ДФС має погодити Міністерство фінансів України, якому було направлено відповідний запит.
Наразі Мінфін ще не озвучив свої думки з приводу цього питання.
Джерела:
ІПК від 16.01.2019 р. № 169/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК від 16.01.2019 р. № 168/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК від 04.01.2019 р. № 59/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК від 04.01.2019 р. № 47/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Як рахувати вартісний критерій щодо операцій із резидентами Грузії для цілей ТЦУ
7 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 31.01.2018 р. № 108 відповідно до якої Грузію було виключено із Переліку № 1045 .
Тому, з метою трансфертного ціноутворення для визнання господарських операцій з нерезидентом Грузії контрольованими або неконтрольованим необхідно розглядати вартісні критерії таких операцій в період з 01.01.2018 по 06.03.2018 року, а починаючи з 07.03.2018, у разі відсутності інших критеріїв, визначених у пп. «а»-«б», «г»-«ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ, такі операції не підпадають під визначення контрольованих.
Аналогічний порядок визначення господарських операцій контрольованими діє також щодо операцій з контрагентами, які зареєстровані у Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта та Угорщині.
Джерело:
ІПК від 30.01.2019 р. № 324/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Чи підпадають під КО операції з виконання договору доручення торговцем цінними паперами
Відповідно до пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Отже, операції з виконання договору доручення торговцем цінними паперами (отримання винагороди за договором тощо), який підпадає під дію пп. 39.2.1.1 ПКУ, відповідають ознакам контрольованих при одночасному виконанні вартісних умов пп. 39.2.1.7 ПКУ:
• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Джерело:
ІПК від 04.02.2019 р. № 381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Продаж товарів за схемою нерезидент-резидент-резидент: хто має подавати звіт з КО
Операції з придбання товарів за схемою НЕРЕЗИДЕНТ – РЕЗИДЕНТ 1 – РЕЗИДЕНТ 2 вважаються контрольованими для РЕЗИДЕНТА 2, якщо одночасно виконуються наступні умови:
1) операції між НЕРЕЗИДЕНТОМ та РЕЗИДЕНТОМ 2 підпадають під пп. 39.2.1.1 ПКУ;
2) виконується вартісний критерій відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ;
3) РЕЗИДЕНТ 1 у таких операціях не виконує істотних функцій та не використовує істотних активів;
4) операції між РЕЗИДЕНТОМ 1 та РЕЗИДЕНТОМ 2 не визнавалися контрольованими.
Якщо умови виконуються, РЕЗИДЕНТ 2 повинен подавати звіт про контрольовані операції.
Джерело:
ІПК від 08.02.2019 р. № 446/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

КО між нерезидентом та його постійним представництвом
З 01.01.2018 року почала діяти норма за якою господарські операції (зокрема внутрішньогосподарські розрахунки) між нерезидентом та його постійним представництвом визнаються контрольованими, якщо обсяг таких операції, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує 10 млн. грн.
При цьому, до розрахунку вартісного критерію слід включати лише операції, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ). Щодо порядку ідентифікації таких операції ДФС у ІПК від 02.02.2019 р. № 322/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила наступне: кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених представництвом на користь нерезидента – материнської компанії, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій за всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Тобто, кожна операція між нерезидентом та його постійним представництвом повинна бути проаналізована на предмет впливу на прибуток платника податків, перш ніж потрапити у Звіт з КО за 2018 рік.
Джерело:
ІПК від 02.02.2019 р. № 322/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
____________________________________
ДФС – Державна фіскальна служба.
Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ № 480 від 04.07.2017 р.
Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045.