Вже третій місяць в Україні триває процедура одноразового добровільного декларування, запроваджена Законом № 1539-IX від 15.06.2021 року. Тож пригадаємо ключові тезиси Закону, які допоможуть розібратися, що, кому і коли потрібно задекларувати.
Отже, одноразове (спеціальне) добровільне декларування – особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Термін одноразового декларування: з 01.09.2021 до 01.09.2022
Увага! Поточне законодавство наразі не містить непрямих методів оподаткування. Застосування таких методів після закінчення терміну дії податкової амністії можливе за умови прийняття відповідного законодавства.
Декларанти – фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але були ними на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до норм ПКУ є чи були платниками податків.
Увага! Декларантами не можуть бути:
– особи, які станом на 01.09.2021 року є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
– особи, які за будь-який рік, починаючи з 01.01.2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції;
– особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”.
Об’єкти декларування:
Валютні цінності, нерухоме майно (у тому числі об’єкти незавершеного будівництва), рухоме майно (у тому числі транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби тощо, частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери, інші активи фізичної особи.
Увага! Закон також встановлює:
- перелік активів, які не можуть бути об’єктами одноразового декларування;
- перелік активів, які вважатимуться такими, з яких повністю сплачено податки, навіть якщо фізична особа не скористається процедурою податкової амністії.
Майбутні податкові перевірки не стосуватимуться тільки задекларованих протягом податкової амністії активів та активів, які згідно Закону не підлягають декларуванню.
Ставки податку:
Базова ставка 5% для активів, які розміщені (зареєстровані) в Україні; 9% для закордонних активів, 2,5% для декларування активів у вигляді ОВДП, придбаних у період з 01.09.2021 року до 31.08.2022 року до подання одноразової добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5% та 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Увага! У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору така декларація вважається неподаною, а також на декларанта не поширюються державні гарантії і звільнення від відповідальності.
Що робити вже зараз:
- Інвентаризація наявних активів фізичної особи, джерел їх походження та декларування у попередніх звітних періодах
- Аналіз джерел поточних та майбутніх доходів (із припущенням впровадження у майбутньому непрямих методів оподаткування)
- Аналіз потенційних ризиків, до яких може призвести декларування активів в рамках податкової амністії, та варіантів їх мінімізації або повного усунення.
Здавалося, час щоб скористатися податковою амністією ще є. Проте, часу на аналіз активів/доходів та прийняття зваженого рішення залишається все менше. А якщо вже і починати ігри з державою, то це той випадок, коли потрібно сім разів переконатися і один раз задекларувати.