30 вересня закінчилась епопея з першим поданням платниками податків Повідомлень про участь у міжнародній групі компаній. Самоочевидно, що метою цієї кампанії була ідентифікація платників податків, які входять до таких груп, і вибір тих платників, що входять до груп, у яких сукупний консолідований дохід перевищує величину, після досягнення якої у податківців з’являється право вимагати подання документів, що розкривають деталі ТЦУ у цих групах.
Вже зараз держава “бере на приціл” тих платників, у яких дещо більше ніж через рік матиме право запитувати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (так званий “майстер-файл”). Отже, якщо держава турбується про це питання заздалегідь, аналогічний підхід варто взяти на озброєння і платникам податків. То якими ж є основні акценти формування глобальних документацій у світлі чинних вимог ПКУ?
Кого може стосуватися подання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу)?
- Платників податків, що входять до міжнародних груп компаній у визначенні п.14.1.1133 ПКУ;
- Сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, для цілей подання документації має дорівнювати або перевищувати еквівалент 50 млн євро (п.39.4.7 ПКУ).
За який період вперше подається глобальна документація?
- Перше подання документації відбувається за результатами 2021 року (п.53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
- Документація подається виключно у випадку надходження запиту від податкового органу;
- Запит на документацію може бути направлений не раніше ніж через 12 місяців і не пізніше ніж через 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою;
- За відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою фінансовий рік запит на документацію може бути направлений не раніше ніж через 12 місяців і не пізніше ніж протягом 36 місяців з дати закінчення звітного року;
- Документація подається податковому органу протягом 90 календарних днів з дати отримання запиту.
Яка відповідальність за неподання документації?
За неподання документації передбачено штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року (п.120.3 ПКУ), за несвоєчасне подання – штраф у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму за кожний календарний день прострочення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму (п.120.6 ПКУ).
Важливо! Якщо в Україні зареєстровані два і більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж групи компаній, запит на подання глобальної документації може бути надісланий лише одному з них за вибором податкового органу. Інші учасники групи – резиденти України в такому випадку звільняються від обов’язку подання документації та відповідних штрафів за її неподання.
Які дані мають міститися у глобальній документації?
- організаційна структура міжнародної групи компаній у графічному вигляді з позначенням часток володіння між учасниками групи, їх реєстраційними кодами, організаційно-правовими формами тощо;
- загальний опис діяльності міжнародної групи з деталізацією за ключовими учасниками та ключовими товарами(роботами, послугами);
- інформація про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
- інформація про нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою в її діяльності:
- інформація про фінансову діяльність міжнародної групи (опис порядку фінансування групи);
- консолідована фінансова звітність міжнародної групи за останній фінансовий рік, (за її відсутності – інша консолідована звітність, підготовлена для управлінських, податкових або інших цілей);
- перелік і опис договорів про попереднє узгодження ціноутворення і податкових роз’яснень щодо розподілу доходів між державами (територіями) присутності групи.
Основні причини, чому питання підготовки глобальної документації потрібно поставити на контроль уже найближчим часом
- Якщо у групі відсутня політика ТЦУ та майстер-файли не формуються, їх потрібно буде розбудовувати “з нуля”. З великою ймовірністю ця робота буде покладена на учасників груп – резидентів України. Це потребуватиме часу на узгодження з менеджментом групи переліку інформації для майстер-файлу, обміну нею, узгодження структури і підготовки документації;
- Якщо у групі є політика ТЦУ та формуються майстер-файли, може виникнути необхідність в їх адаптації до вимог п.39.4.7 ПКУ. Аналогічно цим питанням з великою ймовірністю займатимуться учасники груп – резиденти України. Тому потрібно готуватися до вивчення майстер-файлів, формування запитів на потрібну інформацію до материнської компанії та до власноручної адаптації глобальної документації;
- Об’єм та складність інформації, яка має бути розкрита у глобальній документації, досить суттєві, а в рамках груп комунікація з материнськими компаніями щодо отримання цих даних може бути досить тривалою і складною, і її варто починати вже зараз;
- Податкові органи з великою ймовірністю масово надсилатимуть запити на глобальну документацію, враховуючи обмежені строки, протягом яких у них є право на такі запити, та зважаючи на розміри штрафів;
- З огляду на наявність великої кількості поточних звітів, які обов’язкові до подання відповідно до норм українського законодавства, орієнтація на підготовку майстер-файлу “в останній момент” з великою ймовірністю себе не виправдає.