Інституція “ділової мети” не втрачає актуальності, і в найближчій перспективі набуде більш поширеного застосування податковими органами. Тож не зайвим буде розуміння її суті та операцій, для яких її застосування є актуальним в різні періоди, а також ризиків, пов’язаних із застосуванням “ділової мети”.

Щодо суті “ділової мети”

Нагадаємо, що Закон №466 додав нових барв поняттю “ділова мета”. Починаючи з 23.05.2020 Закон №466 доповнив визначення ділової мети поняттям економічного ефекту та визначив його не виключні ознаки, а також запровадив правило залежності розміру оподатковуваного прибутку від наявності/відсутності ділової мети в операціях з нерезидентами.

Тож, готуючи обґрунтування наявності ділової мети в операції, підготуйте, як мінімум, обґрунтування відсутності двох вищенаведених обставин.

Операції на які розповсюджується “ділова мета” в окремих звітних періодах

За результатами декларування податку на прибуток  2020 року (з 23 травня) податкові органи мають право збільшувати фінансовий результат платника податку на суму витрат у операціях із нерезидентами за умови відсутності ділової мети такої операції.

У 2021 році платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування підпункту 39.2.2.12 підпункту ст. 39 ПКУ. В свою чергу, контролюючий орган має право не визнати операцію, якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах.

Щодо ризиків пов’язаних із застосуванням “ділової мети”

Незважаючи на начебто конкретизоване поняття “ділової мети” та “економічного ефекту”, на нашу думку, визначення наявності/відсутності ділової мети при здійснення господарських операцій залишається суб’єктивною категорією.

На нашу думку, операціями, які перебувають у зоні ризику, є операції з придбання послуг, зокрема, внутрішньогрупових, придбання нематеріальних активів, внутрішньогрупові позики та збиткові операції з придбання товару.

Проте, за належної підготовки доказової бази, на нашу думку, навіть у таких операціях можна доводити наявність ділової мети. Такими доказами можуть буди, зокрема, огляди (аналізи) ринків, маркетингова політика, певні розрахунки (бізнес плани), збільшення фін. результату, як наслідок споживання внутрішньо-групових послуг, тощо.