Дотримання вимог законодавства хвилює переважну більшість керівників та власників бізнесу, але переходу на звітування за МСФЗ чомусь приділяється менше уваги через впевненість, що це стосується лише роботи бек-офісу і не створює додаткової цінності.

Багатьом українським підприємствам, котрі планують зростання та розвиток, варто завчасно подбати про свої облікові політики та підготувати план переходу на міжнародні стандарти. Навіть, якщо ваш бізнес ще на етапі, який дозволяє вести фінансову звітність за українськими стандартами, незабаром цього може виявитися замало. Тож дуже важливо постійно аналізувати розмір компанії та правильно співвідносити свій бізнес. Як же завчасно усвідомити важливість цього питання та не втратити час?

Які переваги застосування МСФЗ?

Фінансова звітність за МСФЗ сприяє прозорості та зрозумілості цифр підприємства, робить можливим їх співставлення на глобальному рівні, допомагає виявляти тренди, вдосконалювати процеси та передбачати фінансові результати. Більше того, якісна звітність може стати інструментом залучення капіталу від наявних та потенційні інвесторів, позикодавців та інших кредиторів, а також підвищує загальний рівень довіри стейкхолдерів.

Коли це стає обов’язковим?

За своїм розміром підприємства в Україні класифікуються на категорії: мікро-, мале, середнє або велике – відповідно до порогових значень їх активів, виручки та кількості працівників. Категорія підприємства визначає зокрема вимоги щодо основи підготовки та складу фінансової звітності, а також обов’язковість її подання та оприлюднення разом зі звітом аудитора.

Найбільш відчутним є перехід із меншої категорії в категорію «великого», коли підприємство відповідає хоча б двом із таких критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації > 40 млн євро, середня кількість працівників > 250. При такому сценарії суб’єкт звітування в Україні стає підприємством, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), для якого законодавством передбачено вимогу складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами (МСФЗ).

Цікаво! далеко не у всіх країнах «великі» підприємства автоматично стають ПСІ. Для прикладу, в Іспанії серед критеріїв для ПСІ перебачено, що виручка підприємства має перевищувати 2 млрд євро та кількість працівників 4000, а в Данії критерій ПСІ за розміром взагалі було вилучено.

Коли починати?

В більшості випадків можливо спрогнозувати фінансові результати за рік ще до його завершення, тому починати планувати перехід на МСФЗ можна раніше. Коли перспектива подання звітності за МСФЗ, хоч і здається віддаленою, проте вже є об’єктивною необхідністю, можна спитати поради в експертів стосовно необхідних коригувань, розглянути найсуттєвіші статті поточної фінансової звітності та області, що мають принципове значення для її користувачів.

Оскільки впровадження МСФЗ – це не просто разова вправа зі складання чергового бухгалтерського звіту, варто дивитись на це завдання одразу як на процес. Він вимагає як ресурсів, так і належного планування, а також безпосереднього залучення керівництва. Найбільшим міфом є думка, що достатньо прийняти рішення і вмить можна перейти на МСФЗ.

Слід пам’ятати, якщо, наприклад, датою переходу на МСФЗ є 1 січня 2022 року, то першу повноцінну фінансова звітність за міжнародними стандартами буде підготовлено лише у 2024 році, адже перший звітний період за МСФЗ завершиться станом на 31 грудня 2023 року.

І хоча на перший погляд може здатись, що це дуже тривалий період, особливо важливою є саме дата вступного балансу на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Саме вона є відправною точкою для підготовки фінансової звітності у відповідності до МСФЗ у подальшому.

З чого починати?

Своєчасність відіграє ключову роль, коли виникає потреба вносити зміни до IT-систем, оцінки фінансових наслідків та зменшення податкових ризиків, щоб не втратити дорогоцінний час. Ось наші рекомендації підприємствам, для розробки плану переходу на МСФЗ.

  1. Заглибтесь в тему. Перш ніж стартувати будь-які процеси, слід зрозуміти їх доцільність, зібрати дані та проаналізувати всю необхідну інформацію, вимоги законодавства, роз’яснення регуляторів, тощо.
  2. Об’єктивно оцініть свої власні можливості, достатність кваліфікації, досвіду та завантаженість персоналу. Можливо кращим варіантом буде розшири власний штат або віддати певні ділянки обліку на аутсорсинг.
  3. Критично погляньте на відмінності між МСФЗ та власними обліковими політиками, що діяли до переходу. Як показує досвід, правильне ведення обліку за НП(С)БО із дотриманням всіх стандартів вимагатиме значно менше додаткових коригувань при переході на МСФЗ.
  4. Протестуйте достатність та точність облікової інформації для виконання вимог щодо розкриття інформації, які вимагаються МСФЗ. Здебільшого, деталізація подання інформації у звітах за МСФЗ стає проблемою для більшості недосвідчених підприємств.
  5. При підготовці фінансової звітності вкрай вагомим є використання суджень, оцінок та припущень, які мають вплив на суми у звітності. При розробці регламенту складання фінансової звітності обов’язково сформулюйте процес збору інформації, визначення та затвердження управлінським персоналом облікових оцінок та суджень.

Для середнього бізнесу, що постійно розширюється, гармонійне зростання та глобалізація є природними процесами. З якогось моменту для розуміння бізнесу декількох цифр стає вже недостатньо. Керівникам та власникам вкрай важливо усвідомлювати, що фінансова звітність це один із критеріїв, за яким підприємство оцінюють ззовні, а для того, щоб отримувати цінність від переходу на МСФЗ, слід обґрунтовувати власні управлінські рішення в тому числі і звітними даними.

Тож завчасне опрацювання відповідності облікових політик та належна підготовка нададуть компанії та управлінському персоналу більше часу та впевненості при складанні звіту за МСФЗ, що має слугувати коректному та відносно легкому переходу на нові стандарти звітування.