Податкові різниціОсновні засоби1. З 01.01.2017 р. у ст. 138 ПКУ передбачено нові податкові різниці, які збільшують/зменшують фінансовий результат до оподаткування (надалі — ФР до оподаткування):

Різниці, які збільшують ФР до оподаткування
Різниці, які зменшують ФР до оподаткування
1) сума залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ПКУ);

2) сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.1 ПКУ)

1) сума дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.2 ПКУ);2) сума вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.2 ПКУ);3) сума первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (п. 138.2 ПКУ).


2. Також з 01.01.2017 р. діють зміни щодо амортизації необоротних активів, а саме:

  1. для розрахунку податкової амортизації основних засобів та нематеріальних активів за правилами ПКУ їх переоцінка (уцінка, дооцінка), проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку, не враховується (пп. 138.3.1 ПКУ);
  2. не підлягають амортизації витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів 1(пп. 138.3.2 ПКУ);
  3. амортизація основних засобів четвертої групи, витрати на придбання яких понесені (нараховані) після 01.01.2017 р., може розраховуватись за прямолінійним методом виходячи з мінімально допустимого строку амортизації два роки, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються наступні вимоги (п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ):

  • основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;
  • основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання вказаних вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням дворічного мінімально допустимого строку амортизації, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

  • збільшити ФР до оподаткування на суму амортизації основних засобів, нарахованої відповідно до п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ;
  • зменшити ФР до оподаткування на суму амортизації таких основних засобів, розрахованої відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

3. З 01.01.2017 р. уточнено визначення невиробничих основних засобів — основні засоби не призначені для використання2 в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПКУ).

1 Невиробничі нематеріальні активи — нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
2 До 01.01.2017 р. — які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Резерв сумнівних боргів 3

З 01.01.2017 р. змінено податкові різниці, пов’язані з резервом сумнівних боргів, які збільшують/зменшують ФР до оподаткування. Так, відповідно до оновленого п. 139.2 ПКУ:

  • ФР до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (абз. 3 пп. 139.2.1 ПКУ);
  • ФР до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної дебіторської заборгованості, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (абз. 3 пп. 139.2.2 ПКУ).

3 З 01.01.2017 р. змінено ознаки безнадійної дебіторської заборгованості. Докладніше див. у розділі «Інші зміни

Відсотки за борговими зобов’язаннями

В п. 140.2 ПКУ уточнили, що при розрахунку різниць за відсотками, нарахованими за борговими зобов’язаннями, слід враховувати відсотки лише за тими борговими зобов’язаннями, які виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.

Доходи за дивідендами

З 01.01.2017 р. у пп. 140.4.1 ПКУ передбачено, що ФР до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника податків від інших платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Роялті

1) З 01.01.2017 р. коригування витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів, зареєстрованих у державі (на території), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, здійснюється відповідно до пп. 140.5.6 ПКУ4: ФР до оподаткування збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті, яка перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному5.

2) З пп. 140.5.7 ПКУ виключено абзаци 9-12, які дозволяли не проводити коригування щодо витрат по нарахуванню роялті у випадку, якщо операція є контрольованою або не є контрольованої і сума витрат підтверджується за процедуро, передбаченою ст. 39 ПКУ без подання звіту.

Нагадаємо, що пп. 140.5.7 ПКУ передбачає збільшення ФР до оподаткування за витратами по нарахуванню роялті на користь:

  • нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
  • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України;
  • нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
  • особи, яка сплачує податок у складі інших податків (крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому р. IV ПКУ);
  • юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує його за ставкою, іншою, ніж 18%.
4 Раніше — відповідно до пп. 140.5.5 та пп. 140.5.7 ПКУ.
5 Для банків – в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному. 


Придбання товарів (робіт, послуг) у неприбуткових організацій та нерезидентів із «низькоподаткових юрисдикцій»

Відповідно до нової редакції пп. 140.5.4 ПКУ ФР до оподаткування зменшується на суму 30% вартості товарів (робіт, послуг) (крім операцій, зазначених у п. 140.2, пп. 140.5.6 ПКУ, та контрольованих операцій) придбаних у:

  1. неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 256 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,  та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону7;
  2. нерезидентів (у т.ч. пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.

Вказане коригування не проводиться, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки”, відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. При цьому, якщо ціна придбання товарів (робіт, послуг) перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу “витягнутої руки”, встановленого ст. 39 ПКУ, коригування ФР до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом “витягнутої руки”.

6 До 01.01.2017 р. 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
6 До 01.01.2017 р. тільки бюджетних установ. 

Штрафи, пені, неустойки

З 01.01.2017 р. платники податку мають враховувати у збільшення ФР до оподаткування суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь:

– осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб);
–  платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ);

Операції з безоплатно надання коштів, товарів, робіт, послуг

З 01.01.2017 р. ФР до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги, безоплатно наданих товарів, робіт, послуг8:

  • особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб);
  • платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ (пп. 140.5.10 ПКУ).

8 Коригування не застосовується щодо безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів (передачі товарів, робіт, послуг), для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ. 

Цінні папери

По-перше, з 01.01.2017 р. підпункт 141.2.1 ПКУ передбачає збільшення ФР до оподаткування на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів9 (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі ФР до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

По-друге, відповідно до нової редакції пп. 141.2.4 та пп. 141.2.5 ПКУ при визначенні загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів також враховується від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах.

9Визначається як перевищення загальної суми уцінок цінних паперів над загальною сумою їх до оцінок за податковий (звітний) період. 

Інвестиційна нерухомість та біологічні активи

З п. 141.2 ПКУ виключено норму, відповідно до якої ФР до оподаткування мав збільшуватись на суму уцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю.

Інші різниці

1. Відповідно до нового пп. 140.5.12 ПКУ  ФР до оподаткування збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

2. Згідно п. 42 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ суми доходів або витрат, які були враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р. та враховані у складі доходів або витрат відповідно до ПСБО або МСФЗ під час визначення ФР до оподаткування після 01.01.2015 р., не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою ФР до оподаткування:

– зменшується на суму таких доходів;

– збільшується на суму таких витрат.

Розрахунок та сплата податку

«Дивідендні» авансові внески

З 01.01.2017 р. змінено порядок зарахування авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період.

Так, відповідно до абз. 4 пп. 57.11.2 ПКУ сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення (абз. 5 пп. 57.11.2 ПКУ).

Зменшення суми податку на прибуток

З 01.01.2017 р. з ПКУ виключно п. 137.6 ПКУ, який дозволяв зменшувати податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Разом з тим, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року платники податків можуть застосовувати норми цього пункту в редакції, що діяла до 01.01.2017 р. (п. 45 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ). 

Пільги з податку на прибуток підприємства

Нульова ставка

На період до 31.12.2021 р. пунктом 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ передбачено ставку податку на прибуток 0%. Застосовувати нульову ставку зможуть платники податків, у яких:

1) річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. грн. та

2) розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом,  та

3) які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017 р.;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 р. та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому, ставку 0% не можуть застосовувати суб’єкти господарювання, які:

  1. утворені після 01.01.2017 р. шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
  2. здійснюють певні види діяльності, перелічені у п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. Зокрема, мова йде про:

  • виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;
  • виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
  • фінансову та страхову діяльність (гр. 64 – гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);
  • діяльність з обміну валют;
  • зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
  • оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
  • діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД ДК 009:2010);

Окрім того, застосування ставки 0% не звільняє платників податків від сплати авансових внесків з податку на прибуток за базовою ставкою у випадку нарахування та виплати дивідендів своїм акціонерам (власникам).

Суб’єкти літакобудування

З 01.01.2017 р. і до 01.01.2025 р. введено звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування, які підпадають під дію норм ст. 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості” і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них (п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Вивільнені кошти10 використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до ПКУ.

Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлює Кабміном.  

10Мається на увазі суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку. 

► Податкова звітність11

По-перше, з 01.01.2017 р. фінансова звітність, яка подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) є додатком до такої декларації (звіту) та її (його) невід’ємною частиною.

По-друге, з п. 46.2 ПКУ виключено норму, відповідно до якої платники податку на прибуток, малі підприємства, разом з податковою декларацією мали подавати тільки річну фінансову звітність.  

11Зміни щодо подання звітності сільгоспвиробниками та неприбутковими організаціями наведено нижче. 

Оподаткування нерезидентів

1. Відповідно до нового пп. 141.4.11 ПКУ доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 % за одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.

Поряд із цим, згідно п. 46 та п. 47 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента (уповноваженої ним особи) у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом:

– що були надані резидентам до 31.12.2016 р. — якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. “б” і “в” пп. 141.4.11 ПКУ;

– що були надані резидентам у період з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р. — якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 ПКУ.2. З 01.01.2017 р. у п. 137.7 ПКУ передбачено, що нерезиденти можуть щороку отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку. 

Сільськогосподарська діяльність  

Відповідно до пп. 137.4.1 ПКУ виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Сільгоспвиробники, які обрали такий звітний період, ФР до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення ФР до оподаткування за минулий звітний рік на ФР до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на ФР до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абз. 11 пп. 134.1.1 ПКУ).

При цьому, згідно п. 46.2 ПКУ такі сільгоспвиробники разом з річною податковою декларацією подають фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року. 

Діяльність з проведення лотерей

Законом № 1797 змінено правила оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей (п. 136.6, п. 141.8, п. 47 підрозділу 4 р. XX ПКУ):

1. дохід таких суб’єктів від операцій з випуску та проведення лотерей 12підлягає оподаткуванню за ставкою:

  • з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;
  • з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;
  • з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;
  • з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;
  • з 1 січня 2021 року – 30%;

Податок на дохід підлягає сплаті у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток (пп. 137.8 ПКУ). При цьому, сума такого податку, сплачена за ставкою, передбаченою п. 136.6 ПКУ, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування таких суб’єктів.

2. прибуток від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, оподатковується за загальними правилами розділу ІІІ ПКУ за ставкою 18%.  

12Відповідно до нового пп. 14.1.271 ПКУ дохід від операцій з випуску та проведення лотерей складається з:

– доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду — частина коштів, яка становить різницю між загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, та сумою сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення. Водночас під загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, розуміється сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки оператора лотерей;
– та суми безнадійної заборгованості, визначеної пп. “е” пп. 14.1.11 ПКУ.

Страхова діяльність

1. У пп. 141.1.2 ПКУ уточнено, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 ПКУ, не включаються.

2. Відповідно до нової редакції пп. 141.1.3 та пп. 141.1.4 ПКУ:

  • ФР до оподаткування збільшується на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
  • ФР до оподаткування зменшується на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику(за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах).

3) З 01.01.2017 р. коригування ФР до оподаткування, передбачене пп. 140.5.9 ПКУ, не проводиться у випадку безоплатного перерахування коштів неприбутковій організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

4) Абзац 4 пп. 141.4.5 ПКУ доповнено нормою, відповідно до якої страховики або інші резиденти, які перераховують страхові платежі/страхові виплати на користь нерезидентів,  під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, за ставкою 0%. 

Банки та небанківські фінансові установи

З 01.01.2017 р. уточнено пп. 1 пп. 139.3.3 ПКУ, відповідно до якого ФР до оподаткування збільшується на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, 20% (на період з 01.01.2015 р. до 31.12.2015 року – 30%, на період з 01.01.2016 р. до 31.12.2018 року – 25%) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період. 

Неприбуткові організації

По-перше, з 01.01.2017 р. неприбуткові підприємства, установи, організації (надалі — неприбуткові організації) разом із звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації зобов’язані подавати річну фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ).

По-друге, строк, протягом якого неприбуткові організації, які не відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та подати копії таких документів до контролюючого органу,  продовжено до 01 липня 2017 року (п. 35 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

По-третє, змінами передбачено, що вимоги абз. 3 та абз. 4 пп. 133.4.1 ПКУ щодо змісту установчих документів неприбуткової організації не поширюються на бюджетні установи.

По-четверте, з 01.01.2017 р. визначено, що зареєстровані новостворені установи та організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абз. 7 пп. 133.4.1 ПКУ).

По-п’яте, у пп. 133.4.3 ПКУ уточнено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така організація зобов’язана подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення. При цьому Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення. 

Інші зміни

1. З 01.01.2017 р. дещо змінено ознаки безнадійної дебіторської заборгованості. Так,  заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, не вважається безнадійною, якщо такі особи перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (пп. «г» пп. 14.1.11 ПКУ). 

Прострочена понад 180 днів заборгованість фізичних осіб вважається безнадійною, якщо її сума не перевищує 25% (до 01.01.2017 р. — 50%) мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ).  

До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у т.ч. сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

  • пов’язаних з таким кредитором;
  • які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
  • які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

2. Підпункт 14.1.49 ПКУ доповнено нормою, відповідно до якої для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

3. Виключено пп. 14.1.120 ПКУ, який давав визначення нематеріальним активам. Отже, з 01.01.2017 р. слід користуватись визначенням, передбаченим національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності (пп. 14.1.84 ПКУ).

4. З пп. 14.1.213 ПКУ виключено абз. 12, який визначав, що для цілей р. ІІІ ПКУ резидентами вважаються особи, визначені у п. 133.1 ПКУ, тобто платники податку.