Пітер Друкер свого часу зауважив: «Останнє випробування величі керівника полягає в тому, наскільки правильно він вибрав наступника і чи зміг він піти зі сцени, передавши управління». А якщо мова йде про сімейний бізнес, то в ролі наступників керівники зазвичай бачать своїх спадкоємців. Який власник бізнесу не мріє, щоб його справа жила і приносила дохід його дітям якомога довше! Щоб ці очікування здійснилися, відхід власника від справ і передача його повноважень спадкоємцю повинні бути заздалегідь і ретельно сплановані.
Необхідно реально оцінювати майбутнє своєї компанії
У Мексиці є приказка: «Батько – бізнесмен, син – лицар, онук – бідняк». Ось так просто в народній мудрості описується три покоління сімейного бізнесу, коли батьки накопичують капітал, сини витрачають, а онуки залишаються ні з чим.
З незначними відхиленнями в цифрах дослідження по всьому світу підтверджують цей факт. Тільки близько 30% сімейних підприємств виживають після переходу управління до спадкоємців у другому поколінні. З них лише 12% як і раніше життєздатні в третьому поколінні, і тільки близько 3% всіх сімейних підприємств продовжують працювати і в четвертому поколінні. Уперта статистика показує, що існує прірва між оптимістичною вірою засновника бізнесу і реальністю, з якою доведеться зіткнутися його спадкоємцям. Головна причина цих невдач – відсутність планування сімейної наступності в бізнесі.
З іншого боку, ті компанії, яким вдалося зберегти спадкоємність поколінь, у довгостроковій перспективі виявляються більш ефективними, ніж несімейні компанії. Останнє дослідження Boston Consulting Group показало, що цим компаніям вдається зберегти більш стійкі коефіцієнти прибутковості навіть у періоди кризи[1].
Наступник повинен бути добре підготовлений
Планування спадкомності в бізнесі не закінчується написанням заповіту та визначенням, кому з дітей яка частина бізнесу відійде. Дуже важливо, щоб член сім’ї, який займе крісло керівника, досконало знав тонкощі бізнесу, поділяв місію та цінності компанії. Це означає, що готувати наступника потрібно заздалегідь – буквально з університетської лави або навіть раніше.
Так, у світовій практиці чимало прикладів, коли спадкоємці великих грошей починали з самого низу в компаніях своїх батьків, щоб до моменту вступу на посаду і в права спадщини стати висококласними керівниками. Інші ж до певної пори працюють у консалтингових або юридичних компаніях, або в схожих компаніях галузі, щоб отримати знання і досвід. При цьому спадкоємець ніколи не забуває, що колись настане день, коли він очолить батьківську компанію.
Але в більшості компаній власник затягує ухвалення рішення з цього питання: то не може визначитися із кандидатурою, то не довіряє спадкоємцю, то віддає бізнес, а потім повертається і переробляє все по-своєму. Це підтверджується і цифрами.
«Baker Tilly International проводе глобальне опитування, яке покликане визначити основні тенденції в плануванні спадкоємності. Згідно з результатами опитування всього 17% респондентів мають складені плани наступності, а половина респондентів навіть не замислювалася про їх підготовку », – прокоментував Євген Мовчан, лідер практики HR і структурного аудиту компанії Baker Tilly Ukraine.
План дій усе полегшить
Отже, що ж повинен включати в себе «план спадкоємності»? У світовій практиці багато процедур передачі бізнесу вже стандартизовані. Якщо прописати їх на папері, тим самим зробивши обов’язковими для виконання, то з передачею бізнесу у спадок особливих проблем не буде. Український бізнес ще дуже молодий і фактично скоро йому належить вперше переживати передачу бізнесу другого покоління. Тому звернемося до світового досвіду.
Типовий план наступності – це набір кроків і рекомендацій, які полегшать новому керівнику вступ на посаду і убезпечать компанію від можливих ризикованих рішень і конфліктів. При складанні такого плану потрібно користуватися послугами юридичних або консалтингових фірм, адже потрібні будуть специфічні знання з корпоративного та сімейного права. Вищезгаданий план може включати наступні розділи:
- Передача поточних справ. На підставі експертної оцінки положення компанії в галузі даються рекомендації про те, в якому напрямку розвивати компанію. Тут же може бути описана структура бізнесу і всі пріоритетні напрямки розвитку для кожного з підрозділів компанії. Консультанти кажуть, що компанії шкодить ситуація, коли власник, формально передавши повноваження наступникові, продовжує втручатися в його роботу і критикувати прийняті ним рішення. Такий пункт в плані покаже спадкоємцю, якою хотів би бачити компанію її засновник. Можливо, це вплине на рішення, які він приймає. Однак останнє слово повинно завжди залишатися за тим, хто займає крісло директора.
- Фінанси та бюджет. У даному розділі представлені загальна оцінка фінансового становища бізнесу та рекомендації щодо майбутніх фінансових вкладень. Тут визначають найбільш пріоритетні для фінансування напрямки бізнесу. Також цей розділ може містити критерії для прийняття важливих фінансових рішень. Наприклад, якщо засновник компанії завжди інвестував тільки у профільні для свого бізнесу напрямки, він може наполягти на тому, щоб ця умова виконувалася і в майбутньому.
- Опис способу фактичної передачі бізнесу. Яким чином спадкоємець вступить у свої права? Він отримає бізнес в дар, за заповітом або в результаті участі в акціонерному капіталі? Тут потрібна грамотна консультація юристів, оскільки деякі способи передачі капіталу обкладаються високими податками.
- Зобов’язання спадкоємця. А якщо в сім’ї не одна дитина? Кому віддати перевагу при призначенні на директорський пост? Кому виділити тільки капітал, а кому ще й право голосу? Ці дилеми згубили чимало компаній. Нерідко батько, бажаючи нікого не образити, ділить бізнес порівну. На що консультанти кажуть: «Хочете зруйнувати бізнес і назавжди втратити сімейний спокій – передайте його декільком спадкоємцям». Тому потрібно чітко розуміти, що управляти компанією може тільки один з дітей. Просто потрібно закріпити його обов’язки стосовно інших членів сім’ї. Чи буде він виплачувати їм дивіденди, пенсію, покривати їх витрати? Ці та інші питання краще вирішити заздалегідь, щоб убезпечити бізнес від спорів за спадок всередині сім’ї.
При належному підході до передачі справ сімейна компанія цілком може прожити десятки поколінь і залишатися прибутковою. Адже у неї є ряд беззаперечних переваг: націленість на довговічність, обережність у прийнятті рішень, сімейна атмосфера, яка підвищує лояльність співробітників.
________________________________
[1] http://www.forbes.ru/finansy/investitsii/241660-svyaz-pokolenii-pochemu-semeinye-kompanii-pribylnee