Провідний консультант дослідницького підрозділу журналу Economist Роберт Пауелл зазначив: “Якщо ми намагаємось зменшити рівень голоду до нуля, то йдемо хибним шляхом”. Але проблема продовольчої безпеки притаманна не лише країнам, де голодують. Навіть у порівняно заможних державах вона потребує постійного моніторингу.

То в яких країнах вдало вирішують це питання? Яке місце серед них посідає Україна? Чи в змозі наша держава за будь-яких умов нагодувати своє населення? І, нарешті, які ми маємо виклики та перспективи?

Продовольча безпека — здатність країни забезпечити людям доступ до якісних та корисних продуктів харчування

Це питання слід розглядати у двох площинах: як обов’язок держави і як складову частину її національної безпеки.

Згідно з Римською декларацією про всесвітню продовольчу безпеку, кожна країна повинна забезпечити право людини на повноцінне харчування. В цьому документі зазначені такі компоненти продовольчої безпеки: фізична і економічна доступність, продовольча незалежність, надійність відносно сезонних і погодних коливань та стійкість зростання виробництва.

Інша площина — національна безпека держави — вимагає від неї проведення ефективної аграрної політики, створення умов для повноцінного розвитку сільськогосподарської галузі, розбудову розвиненої інфраструктури тощо.

Проте можливості різних країн у цьому питанні суттєво відрізняються.

Індекс продовольчої безпеки — ефективний спосіб оцінити можливості держави

На рівень продовольчої безпеки в окремій країні впливає декілька чинників: обсяги виробництва, погодні умови, географічне розташування та багато інших, навіть корупція. Виходячи з цього, розрахунок рівня продовольчої безпеки потребує врахування одразу багатьох факторів та виводу на їх основі певного загального рейтингу.

У 2012 році дослідницький підрозділ журналу Economist запропонував Глобальний індекс продовольчої безпеки, який до попереднього року складався з трьох загальних показників: якість та безпека, фінансова доступність і фізична доступність. Торік додали четвертий показник — природні ресурси та стійкість. Така зміна методології підрахунку пов’язана з тим, що у 2017 році вперше за п’ять років спостерігалося погіршення світової продовольчої безпеки. Крім традиційних ризиків все значнішу роль відіграють проблеми із глобальним потеплінням і несприятливі погодні умови. А вихід Сполучених Штатів із Паризької угоди ще більше посилив негативні очікування відносно кліматичних змін. Крім того, останнім часом відбувається суттєве зростання глобальної політичної нестабільності.

Тому, починаючи з 2017 року, було прийнято рішення публікувати два варіанти Індексу: середній рейтинг продовольчої безпеки на основі трьох показників та скорегований з урахуванням четвертого — впливу природних факторів.

Ірландія, Австрія та Франція — лідери з продовольчої безпеки

Якщо порівняти загальний рейтинг країн зі скорегованим рейтингом, у якому враховується вплив факторів природного середовища, можна побачити вагомий  вплив останніх на продовольчу безпеку будь-якої держави.

Приклад, що вражає найбільше, — Австрія. Ця країна завдяки  сприятливим погодним умовам посіла друге місце, змістивши США на четверту позицію. Подібна ситуація спостерігається і у Франції.

З урахуванням природних ресурсів трійка лідерів виглядає наступним чином: Ірландія, Австрія, Франція. Ці країни мають гарні погодні умови, їхня продукція фінансово і фізично доступна, якісна та безпечна.

Усі три країни відрізняються високим рівнем життя, що дає населенню можливість споживати якісні і, що дуже важливо, різноманітні продукти харчування. Крім того, в них діють досить високі стандарти щодо безпеки продовольчих товарів. А місцеві виробники завдяки потужній урядовій підтримці та доступу до дешевих кредитів мають можливості для забезпечення не лише внутрішніх потреб ринку, а й для постачання власних товарів за кордон.

Україна — 63-тя у світі

У загальному рейтингу з урахуванням впливу природних умов Україна посіла 63 місце зі 113 країн, набравши 54,1 бала.

Серед найбільших переваг, які має наша держава, можна визначити відносно невеликий відсоток людей, що перебувають нижче глобального рівня бідності, безпеку продуктів харчування, низький рівень втрат продовольства, помірні тарифи на імпорт сільськогосподарської продукції, волатильність виробництва та наявність програм продовольчої безпеки.

До найсерйозніших викликів експерти віднесли високий рівень корупції, валовий внутрішній продукт на душу населення, недостатній обсяг фінансування наукових досліджень і новітніх розробок в аграрному секторі та ризики політичної нестабільності. Також, на відміну від розвинених країн світу, українські сільгоспвиробники мають проблеми з доступом до дешевих кредитів.

Економічна ситуація негативно впливає на продовольчу безпеку України

Як свідчить Глобальний рейтинг, найбільший негативний вплив на ситуацію з продовольчою безпекою в Україні мають фактори, що не належать до суто аграрних проблем, але які пов’язані з загальним станом економіки: високий рівень корупції, занадто дорогі кредити, ризик політичної нестабільності. Тому поліпшення ситуації безпосередньо пов’язане з низкою заходів, які покращуватимуть загальний стан української економіки. Певний прогрес в цьому напрямі можна спостерігати: економіка держави декілька років поспіль повільно, але зростає, і саме аграрний сектор є найголовнішим драйвером цього росту. Проте для України, яка має потужний потенціал у сфері сільського господарства, поточні показники слід вважати вкрай низькими. Подальші позитивні зміни потребують більш послідовної боротьби з корупцією, захисту прав інвесторів, підвищення доходів громадян. До безпосередніх заходів можна віднести збільшення з боку держави і приватних компаній  фінансування інноваційних проектів у сільському господарстві, а також лібералізацію ринку землі сільськогосподарського призначення.

Проблема продовольчої безпеки стосується майже всіх аспектів функціонування держави: від оборони та готовності боротьби з надзвичайними ситуаціями до перспектив довгострокового розвитку. Але найголовніше — вона пов’язана з якістю нашого життя. За сухими цифрами та діаграмами без перебільшень прихована доля мільйонів людей. Корисний і різноманітний раціон — це здоров’я, а відтак — щастя і довголіття кожного. Фінансова доступність — можливість витрачати кошти не лише на продукти харчування, а й задовольнити інші потреби: одяг, ліки, відпочинок, освіту. Це збільшення купівельної спроможності сімей, а тому й зростання попиту на інші — нехарчові товари.

Врешті-решт, ефективне вирішення проблем продовольчої безпеки — запорука процвітання наступних поколінь.