Рівень корпоративних податків суттєво відрізняється в різних країнах: в Україні податок на прибуток 18%, в Угорщині — 9%, а деякі маленькі держави, зокрема Карибського басейну, запровадили нульові ставки податку на прибуток. Зрозуміло, що компанії бажають заробляти в країнах, де є попит, наявні людські та природні ресурси, технології тощо, а сплачувати податки там, де ставка мінімальна. Але що робити державам, які витрачають гроші на навчання людей, відбудову інфраструктури, сприяють розвитку ринків, але отримують лише частину податків? Водночас компанії, які не користуються можливостями зі зниження податкової бази чи ставки податку, опиняються в становищі, коли конкуренти мають фактично податкові пільги, а це руйнує довіру до власне податкової системи. Розв’язати ці питання покликаний пакет дій Base Erosion and Profit Shifting (BEPS), що розробляється за ініціативою ОБСЄ та G20. Він містить 15 дій, які повинні призвести до того, що податки будуть сплачуватися саме там, де працюють компанії і створюється додана вартість  

Дія 1. Цифрова економіка

Для деяких галузей економіки дуже легко виявити, де сконцентрована діяльність компаній: ось тут видобуто нафту, тут перероблено, ось звідси відправлено покупцеві, а от в цифровій економіці це не так легко і прозоро — команда може перебувати в одному місці, дані збиратися в іншому, а оброблятися в третьому, а користувачі розташовані по всьому світу — де в такому разі повинна сплачувати податки компанія? Перша дія BEPS має на меті врегулювати відношення класичної податкової системи та цифрової галузі, що стрімко розвивається та легко долає кордони.

Дія 2. Нейтралізація ефектів невідповідностей у підходах до оподаткування

Якщо компанія має філії в декількох країнах, можуть виникати розбіжності в оподаткуванні платежів між ними і головним офісом. Наприклад, те, що в одній країні буде видатком, в іншій стане доходом, який також може бути неоподатковуваним за законом. Таким чином компанія уникне оподаткування взагалі. Дія 2 має нейтралізувати таку можливість.

Дія 3. Посилення правил щодо контрольованих закордонних компаній

До групи компаній може належати компанія, яка перебуває в юрисдикції з низькими податками. Якщо вона отримуватиме частку доходу, що не буде оподаткованим або оподаткованим за низькою ставкою, то вся група компаній значною мірою уникне оподаткування. Дія 3 має на меті встановлення і модифікацію національних правил щодо контрольованих закордонних компаній.

Дія 4. Обмеження використання сплати відсотків для уникнення оподаткування

Надання займів та кредитів із наступним вилученням прибутку через сплату відсотків за кредитом — доволі поширена практика, але борг може бути штучним, а ставка за кредитом перевищувати ринкову. З такими зловживаннями боротимуться в межах дії 4.

Дія 5. Пільгові податкові режими і обмін інформацією про рішення в сфері оподаткування

Ця дія входить до мінімальних стандартів BEPS. Спеціалісти розглянули 175 податкових режимів, і наразі лише 4 несуть загрозу уникнення оподаткування, 31 режим переглянуто і 81 в процесі перегляду. Переглянуто і проаналізовано більш ніж 17 000 актів, які регулюють податкове законодавство, проведено обмін інформацією між країнами, що приєднались до BEPS.

Дія 6. Запобігання наданню податкових пільг у міждержавних угодах

Міждержавні угоди в сфері оподаткування, наприклад, угоди про уникнення подвійного оподаткування, не повинні створювати можливість ухилятися від сплати податків.

Дія 7. Запобігання ухиленню від оподаткування через нестворення представництв

Компанія може продавати свої товари чи надавати послуги через незалежних агентів, отримуючи доходи в країні без створення постійного офісу і сплати належних податків. Також міжнародні компанії можуть використовувати специфічні виключення в законодавстві, розбудовуючи свою структуру таким чином, щоб зменшити рівень оподаткування.  

Дії 8–10. Трансфертне ціноутворення і створення доданої вартості

Групи компаній інколи використовують трансфертне ціноутворення з метою зниження рівня сплати податків, а інколи щоб акумулювати кошти в “зручній” юрисдикції. Пакет дій 8–10 покликаний привести до створення прозорого зв’язку між трансфертними цінами і доданою вартістю, що створюється в межах міжнародної корпорації в кожній країні її перебування.    

Дія 11. Покращення аналізу даних

До BEPS приєдналися чимало країн, і кожна має свої традиції, способи, методологію роботи з податковими даними. В межах дії 11 визначаються кращі практики збору та обробки даних, розробляються індикатори, які дозволяють виявляти ризиковані операції і водночас не шкодять нормальному функціонуванню компаній і банків.

Дія 12. Обов’язкове розкриття інформації

В межах цієї дії країни отримують рекомендації по виявленню схем з уникнення оподаткування. Виявляти їх потрібно заздалегідь, і в цьому допомагає прозорість інформації — агресивна схема ухилення від сплати податків стає відомою у всіх країнах, що впровадили BEPS, а компанії мають замислитися, чи варто користуватися способом, який зразу стає загальновідомим.

Дія 13. Перегляд підходу до звітів щодо трансфертного ціноутворення

Відповідно до цієї дії, міжнародні корпорації будуть зобов’язані подавати в податкові установи звітність щодо своїх глобальних операцій, операцій на місцевому ринку і, що є новацією, інформацію про діяльність, сплату податків, ціноутворення в кожній із країн присутності.

Дія 14. Вирішення конфліктів

Ця дія має на меті зробити вирішення конфліктів більш ефективним — всі суперечки між податковими відомствами країн повинні будуть відповідати найкращим практикам з досягнення домовленостей між юрисдикціями.  

Дія 15. Впровадження багатостороннього інструменту (MLI)

Багатосторонній інструмент має об’єднати інформацію про двосторонні угоди в сфері податків між країнами, але не замінити їх. MLI покликаний модифікувати ці угоди таким чином, щоб вони відповідали вимогам інструменту BEPS.

Україна підписала угоду про приєднання до MLI 23 липня 2018 року і стала 83-ю країною, що приєдналась. Для завершення процесу залишається ратифікація у Верховній Раді і підпис Президента. За оцінкою ОБСЄ, міжнародні компанії, використовуючи легальні й незаконні податкові схеми, знижують ефективну ставку податків на 5 відсоткових пунктів, що завдає шкоди бюджетам в масштабах світової економіки. Дійсно, доволі дивно, коли компанія, що видобуває і експортує руду, сплачує податок на прибуток на острові, де навіть немає покладів корисних копалин.