Аудиторська палата України затвердила для обов’язкового застосування в якості Національних стандартів аудиту оновлені Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (МСА) видання 2015 року. Ці стандарти встановлюються Міжнародною федерацією бухгалтерів (International Federation of Accountants (IFAC)) – глобальною організацією бухгалтерів, заснованою в 1977 році, до складу якої входять понад 175 членів із 130 країн та юрисдикцій.
Хочемо звернути Вашу увагу, що оновлене видання МСА суттєво змінює форму аудиторського висновку, посилюють вимоги до комунікацій між аудиторами та керівництвом компанії. 
Ми вважаємо такі зміни революційними, оскільки підхід до написання аудиторського висновку не змінювався багато років та зазнавав значної критики від багатьох стейкхолдерів в зв’язку з його низькою інформативністю, складністю формулювань та недостатньою прозорістю розподілу відповідальності між керівництвом компанії та її аудиторами. 
Також, в порівнянні з попереднім перекладом на українську мову, був істотно переглянутий переклад глосарія термінів та відкориговані певні інші невідповідності перекладу з англійської мови оригіналу стандартів. Так, наприклад, термін “умовно-позитивна думка” було замінено на “думка із застереженням”. Здається не суттєва на перший погляд зміна в перекладі цього слова може спричинити істотну зміну сприйняття «умовно-позитивних» аудиторських висновків користувачами фінансової звітності.
Ознайомитися з  офіційним українським перекладом стандартів можна на сайті Аудиторської палати України. Форми звітів з огляду та погоджених процедур залишилися без змін.
Стандарти введено до обов’язкового застосування при виконанні завдань з аудиту та підготовці звітів, починаючи з 1 червня 2017 року. 
До складу редакційної колегії, яка працювала над перекладом оновленням стандартів, також  увійшла Тетяни Павленко, заступник директора Департаменту технічного контролю Baker Tilly. 
Які вигоди та якісні зміни слід очікувати від прийняття оновлених стандартів?

  • Більш помітне позиціювання думки аудитора стосовно фінансової звітності. Нові стандарти передбачають розміщення думки аудитора на самому початку висновку.
  • Більшу прозорість розкриття випадків існування суттєвої невизначеності щодо здатності компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
  • Більшу прозорість для всіх стейкхолдерів при формуванні думки стосовно фінансової звітності компаній, цінні папери яких допущені до організованих торгів на біржі.  Для таких компаній висновок незалежного аудитора повинен включати додатковий розділ, який описує так звані ключові питання аудиту. Ключові питання аудиту (key audit matters) – питання, які, на професійне судження аудитора, були значущими під час аудиту фінансової звітності. В разі повідомлення в аудиторському висновку ключових питань аудиту, аудитор зазначає чому це питання вважалося одним із значущих для аудиту та як наслідок було визначене як одне з ключових питань аудиту, а також як це питання вирішувалося під час аудиту. Виходячи з міжнародного досвіду застосування оновлених стандартів, більшість таких клієнтів буде мати в аудиторському звіті від 2-х до 8-ми ключових питань.
  • Більш повну та зрозумілу для стейкхолдерів інформацію, яка наводиться разом з фінансовою звітністю, але не становить її частину (звіт директорів, звіт з управління і т.і.). Така інформація повинна бути підготовлена та надана аудитору до випуску аудиторського висновку. Аудитор повинен прокоментувати у висновку відповідність такої іншої інформації по відношенню до фінансової інформації, яка підлягала аудиту.
  • Скорочення різниці в очікуваннях стейкхолдерів в ролі і відповідальності керівництва компанії і її аудиторів. Це досягається за допомогою більш розширеного опису відповідальності як керівництва компанії, так і аудиторів, безпосередньо в тексті аудиторського висновку.