Також зросли обсяги експортованих соків, а географія поставок включає країни ЄС, Азії та близького зарубіжжя. 

Минулий рік став для України роком нарощення експорту: ми били рекорди з продажу меду, цукру, зернових, соняшникової олії. А недавно Міністерство аграрної політики повідомило про чергове досягнення — стрімке зростання поставок українських фруктів та ягід на зовнішні ринки.

Ми експортуємо груші, айву та деякі інші плоди. Але в порівнянні з яблуками, які складають 95% продажів усіх зерняткових, їх відсоток є мізерним.

Раніше основні обсяги експорту цього фрукту припадали на Росію, потім виробникам довелося переорієнтуватися на Євросоюз та країни Азії. В минулому році країни ЄС загалом придбали 1125 тонн українських яблук, що в 347 (!) разів більше показника 2013 року. Продажі цих фруктів до Азії за три роки зросли у 55 разів — до 1211 т. Найбільшим імпортером вітчизняних яблук є Білорусь. За останні два роки експорт цих фруктів до північного сусіда зріс у 63 рази, до 9,4 тис. тонн. Експерти стверджують, що переорієнтації у даному випадку не відбулося, адже Білорусь реекспортує українські яблука до РФ.

Середня вартість складає $0,44 за кг. За найнижчою ціною, 17 центів за кілограм, українські яблука закупає Білорусь, а в країнах ЄС за них пропонують $0,22.

По-перше, це висока собівартість закладання садів: від 200 тисяч гривень до півмільйона та навіть більше. Також катастрофічно не вистачає потужностей для зберігання плодів. В нашій країні збирають близько 2 млн тонн фруктів, проте функціонують лише 300 фруктосховищ. Потужності для зберігання становлять 250 тис. т., при цьому тільки 70 тисяч з них забезпечені технологією регульованого газового середовища. Можна було б збудувати нові технічно оснащені склади, але високі кредитні ставки у 20–25 % відбивають у фермерів бажання створювати щось «з нуля». Оптимізму в цій ситуації додає програма державних дотацій для аграріїв на 2017- 2021 роки. Зокрема у поточному році під неї планують виділити 5,4 млрд грн.

Причина росту цього напрямку — висока рентабельність та низький рівень конкуренції на внутрішньому ринку. Наприклад за врожаями полуниці Україна займає сьоме місце в Європі, а це 6% від світового виробництва.

Українські виробники досягли успіху не лише в збільшенні обсягів продукції, але і в розвитку зовнішньої торгівлі ягодами. В 2016 році експорт журавлини та чорниці зріс в 3,3 рази і сягнув майже 3 тисяч тонн. Обсяги суниці й полуниці, які були реалізовані за кордон, становили 2,3 тис. т., що в 1,7 разів більше минулорічних показників. Експорт плодів малини, ожини, шовковиці виріс більш ніж удвічі — до 720 тонн. Також Україна відновила поставки на зовнішні ринки смородини: три роки цю ягоду не експортували, а в 2016 році продали 79 тисяч кілограмів на суму $18,2 тис.

Україна нарощує експорт не лише плодово-ягідної сировини, а і готової продукції 

Наприклад, наша країна входить до п’ятірки світових лідерів з експорту соків: 20% вітчизняних соків реалізується на міжнародному ринку. Найбільші імпортери цієї продукції — Білорусь, Молдова, Казахстан, Австрія, Польща та Німеччина. Як і у випадку фруктів, першість впевнено утримує яблуневий сік. В цілому за рік ми продали 70,8 тис. т. соків.

В Україні виготовляють також соки прямого віджиму з органічних фруктів. Наприклад ТМ «Сади Прикарпаття» пропонує екологічно-чистий яблуневий сік та мікси цього фрукту з грушею, гарбузом, селерою та аронією. Такий натуральний продукт, без води, цукру та барвників, користується популярністю серед європейських споживачів.

Статистика показує, що ми повільно, але все ж таки рухаємося до зменшення частки сировинної продукції в структурі українського експорту. Наша країна нарощує експортний потенціал не тільки рослинних олій, курятини та цукру, але й фруктів, ягід та продуктів їх переробки. А це, в свою чергу, буде стимулювати розвиток промислового садівництва та ягідництва. Однак робота буде й для невеликих агрогосподарств: вони можуть зайнятися вирощуванням органічної продукції та нішевих ягідних культур.