Традиційно новий рік розпочинається зміною правил обліку та оподаткування. Більша частина нововведень запроваджується Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, положення якого набули чинності 1 січня 2018 року.

Податок на прибуток

Для подання річної декларації з податку на прибуток для всіх платників, незалежно від квартального чи річного періоду звітування, встановлено єдиний строк – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (пп. 49.18 та пп. 49.19 ПКУ).

Прощена кредитором заборгованість фізичних осіб з 01.01.2018 більше не вважається безнадійною отже їх борг визнається безнадійним за загальним правилом що діє і для юридичних осіб – після закінчення строку позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ).

Від сплати авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів звільнили платників єдиного податку (абз. 7 пп. 57.11.2 ПКУ). Натомість спрощенці сплачуватимуть податок на репатріацію при виплаті доходів нерезидентам (пп. 297.5 ПКУ).

Змін зазнали визначення «роялті» (пп. 14.1.225 ПКУ) та «синдикований кредит» (пп. 14.1.2272 ПКУ).

ПДВ

Змінено процедуру зупинення податкових накладних/розрахунків. Встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, та на підставах, визначеному Кабінетом Міністрів України. З 1.01.2018 року до прийняття відповідного рішення Уряду зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків не провадиться. Визначено терміни реєстрації у ЄРПН для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг, а реєстрація яких в ЄРПН здійснюється покупцем товарів/послуг. Також визначено умови і порядок розблокування і реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних, які були заблоковані до дня набрання чинності Законом (п. 1 розд. ІІ Закону № 2245, пп. 13 розд. І Закону № 2245, п. 7 розд. ІІ Закону № 2245, п. 571 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). У свою чергу ДФСУ роз’яснила порядок реалізації цих нововведень на своєму сайті.

За ставкою 7 % оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва й застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію й застосування в Україні (пп. «в» п. 193.1 ПКУ).

До 1 січня 2023 року поширено звільнення від ПДВ на визначених ПКУ умовах на операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, а також розширено поняття «програмна продукція» (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

До кінця 2018 року дозволено ввезення та реалізація електромобілів без сплати ПДВ та акцизу (п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Платникам, які ввозитимуть на митну територію України до 1 січня 2020 року промислове обладнання для виробничих потреб надано право на розстрочення на 24 місяця сплати «імпортного» ПДВ (п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Від ПДВ звільнено операції з постачання дитячих книжкових видань вітчизняного виробництва (пп. 197.1.25 ПКУ).

Згідно з п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

• з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
• з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Змінено принцип розрахунку суми бюджетної дотації для сільгоспвиробників, а саме, розраховувати розмір бюджетної дотації виходячи з обсягу податкових зобов’язань з ПДВ по постачанню товарів, а не з позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту з ПДВ (п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Унормовані питання оподаткування експрес-відправлень та поштових відправлень (набирають чинність з 1 січня 2019 року), а також питання ввезення товарів на митну територію фізичними особами у супроводжувальному багажу (пп. 191.1.1, пп. 196.1.17, пп. 196.1.18 та пп.191.2.3 ПКУ).

Адміністрування податків

Великий платник податків тепер визначається як юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро. Реєстр великих платників податків на 2018 рік відповідно до нових критеріїв Державна фіскальна служба України затвердила наказом від 29.12.2017 № 884.

Зведений перелік місцевих податків та розмір їх ставок має оприлюднюватись на офіційних сайтах податкової та Мінфіну за півроку до початку їх застосування. Те саме правило має діяти і для зведеної інформації про нормативну грошову оцінку земель. Платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Трансфертне ціноутворення

До контрольованих тепер відносять також господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ).

Визначення терміну «пов’язані особи» тепер враховує концепцію кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна й та сама фізична особа (абз. 9 пп. «а» пп. 14.1.159 ПКУ). Відповідно, фізична та юридична особи вважаються пов’язаними, якщо фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи (абз. 6 пп. «б» пп. 14.1.159 ПКУ).