Бізнес, заснований на виробництві екзотичної продукції, є не лише цікавим, але й прибутковим: конкуренція у цій ніші невисока, а попит зростає.  

З початком кризи суттєво виросли ціни на продукти харчування, особливо це стосується вартості імпортних товарів. Елітна продукція взагалі подорожчала у кілька разів. Ця ситуація спонукала деяких українських фермерів переорієнтуватися на такі перспективні напрямки, як вирощування екзотичних спецій і трюфелів, розведення страусів та осетрових порід риб. Пропонуємо короткий огляд делікатесної ніші ринку нашої країни.   

Вирощування трюфелів: сприятливий клімат, вільна ніша, довгий термін окупності
До 1917 року на території сучасної України вирощували ананаси і навіть трюфелі. Їх експортували до Франції. В радянський період від таких «буржуазних» продуктів, звісно, відмовилися. Але зараз в нашій країні з’явилися люди, які відновлюють традиції розведення елітних грибів. Завдяки Олександру Джизі та його підприємству Sunberry Ukraine, яке знаходиться у Вінницькій області, тепер не обов’язково подорожувати до Франції, щоб скуштувати трюфель. За словами Олександра, український клімат ідеально підходить для вирощування елітних грибів. Та й вітчизняний ринок у цій ніші вільний: конкурентів просто не існує. Ще одна вагома перевага бізнесу в тому, що трюфелі можна експортувати, наприклад, до тієї ж Франції. Урожаї грибів у цій країні з кожним роком зменшуються, одна з причин — глобальне потепління.
Щоправда, вирощування трюфелів — довготривалий проект, а вкладати в нього потрібно близько €7 тис. на гектар. Зібрати урожай можна буде лише на п’ятому році діяльності, а окупиться інвестиція лише за 9 років. Але засновник Sunberry Ukraine вважає, що воно того варте: через 20 років з одного гектара можна буде отримати більше €40 тис., і з кожним роком сума прибутку зростатиме.
Вирощування виноградних равликів не потребує великих інвестицій, а власне равлики затребувані за кордоном
Киянин Дмитро Буденко вирощує молюсків вже майже 8 років. Його ферма спеціалізується на виноградних равликах. У 2009 році бізнесмен купив два ящики молюсків за €250, дещо витратив на облаштування ферми та харчування равликів. Самоокупності підприємству вдалося досягти вже за 5 років. Зараз на фермі вирощують 10 тонн молюсків. Ціна виноградних равликів починається від 600 грн за кг. Потрібної ваги в 20–25 г равлик досягає до трьох років життя.
На внутрішньому ринку равликів реалізують здебільшого у сфері HoReCа. Також українських молюсків охоче купують за кордоном, що підтверджується статистичними даними: за 2016 рік їх було експортовано в об’ємі  347 тонн. Українські равлики закупаються як сировина, серед основних покупців — Румунія та Литва. У вищевказаних країнах їх обробляють і поставляють в інші держави ЄС. 
Агенція SAUP, яка зокрема спеціалізується на налагодженні експорту до Франції, шукає в Україні партнерів: попит на виноградного равлика, який є важливою складовою французької кухні, внутрішні виробники задовольнити не в змозі. Серед замовників агенції – великі французькі компанії, що зацікавлені в партіях равликів від 40 тонн.

«Король спецій» шафран має перспективи вирощування у південних регіонах
Шафран є однією з найдорожчих приправ. Два роки тому цю спецію почали вирощувати в Україні. Компанія ТОВ «Агро-Фокус», що в Херсонській області, зібрала вже другий урожай шафрану. Поки що це експериментальний проект, але він вже почав давати прибутки.
Світові ціни на шафран варіюються від €2 тис. до 12 тис. за кг, в Україні г цієї спеції можна придбати за 135 грн. Шафран — багаторічна рослина з життєвим циклом до семи років. З одного гектара щороку збирають 4–12 кг спеції. Щоб отримати кілограм червоного золота, потрібно перетерти 70 тис. квіток крокусу, з тичинок яких і добувають шафран. Інвестиції в перерахунку на один гектар складуть €24–30 тис. Та навіть за мінімальних врожаїв і найнижчої ціни на товар прибуток можна буде отримати вже за 2–3 роки.
Після обмеження вилову осетрових риб в дикій природі попит на чорну ікру стрімко зріс
Осетрові та інші елітні сорти риби, чорна ікра, — все це теж виробляють в Україні. Наприклад, компанія «Осетер» в Київській області є найбільшим національним виробником чорної ікри. В 2006 році власники інвестували в рибгосп $30 тис. Для продукування ікри осетрові мають досягти віку шести років. Тож вже у 2013-му підприємство виготовило 50 кг делікатесу. В 2016 році обсяги виробництва досягли позначки в 500 кг, а це дорівнює $500 тис. річного обороту.
Крім того, вітчизняні виробники пропонують органічну рибу. Компанія «Садовський став» на Донеччині має єдиний в нашій країні сертифікат на вирощування органічних аквакультур. А з огляду на різке зниження внутрішнього виробництва риби та похідних продуктів, ця ніша виглядає досить перспективною.

Розведення страусів: зиск можна отримувати не лише з поживного та корисного м’яса, а й з проведення екскурсій

Ще років 10 тому м’ясо страуса була для українців екзотикою. Тепер цим нікого не здивуєш: у кожній області нашої країни можна нарахувати до десяти страусиних ферм. Спостерігати процес вирощування страусів можна на більшості спеціалізованих підприємств: на них проводять екскурсії. На деяких фермах можна скуштувати продукти страусівництв безпосередньо в місцевому ресторані.
М’ясо страуса корисніше навіть за яловичину: воно має високий вміст білків, мало жирів та холестерину. Ціна такого продукту становить близько 500 грн за кг в залежності від виробника. Також можна придбати ковбасу, бастурму, печінку, паштет, фарш зі страусятини. Слід врахувати, що з дорослого птаха отримують 45–55 кг м’яса. Виробництво практично безвідходне: продають яйця страуса (від 250 грн за шт.), шкіру, жир та пір’я.  
Фактори, які потрібно врахувати при започаткуванні бізнесу, наступні: територія стійла повинна бути 5–6 кв. м у розрахунку на одного дорослого страуса. Взимку температуру в загонах потрібно підтримувати не нижче рівня +10 °C. Дорослого птаха можна придбати за 25 тис. грн, а страусеня, якому виповнився місяць, — за 3 500 грн. 
Ринок елітних продуктів в Україні поки що низькоконкурентний і не в стані задовольнити існуючий попит. І хоч створення бізнесу по вирощуванню делікатесних продуктів в більшості випадків потребує значних матеріальних та інтелектуальних затрат, його окупність є досить швидкою, а прибуток — стабільним.