Агрогалузь не може існувати без двох складових: землі та насіння. Але якщо підроблений чорнозем визначити досить легко, то з насінням проблем набагато більше.

Для того, щоб забезпечити їжею зростаюче населення планети, потрібно або збільшувати площі орної землі, або покращувати врожайність, яка напряму залежить від якості насіння. В Україні неякісне насіння складає близько 30% всього посівного матеріалу, такого немає в жодній європейській країні. Шахраї підробляють абсолютно все що можна: починаючи з самого насіння і закінчуючи мішками та захисними знаками. Це дуже б’є по виробниках, які вкладають в дослідження велики гроші та багато часу — виведення нового сорту може тривати до 9 років. 

Характеристики насіння постійно покращуються

Компанії, які виробляють посівний матеріал, постійно працюють над його покращенням. У першу чергу аналізуються потреби фермерів у нових сортах із конкретними ознаками, пристосованих до ґрунтово-кліматичних умов, із перевіреною генетикою та якісними показниками. Потім сорти випробовуються, і не всі вони можуть показати очікувані результати. Але якщо все добре, можна реєструвати права на сорт — це триває мінімум два роки. Потім потрібно пройти польове оцінювання відповідності заявленим характеристикам та отримати сертифікат сортових якостей на необмежений строк. Але це ще не все. Далі проводиться лабораторне оцінювання для сертифікації посівних якостей. Термін дії цього сертифікату в залежності від культури — від 5 днів до 1 року.

Виробництво насіння — складний та відповідальний процес

Виростити насіння чи не складніше, ніж повноцінний врожай. Не можна вирощувати посівний матеріал поруч зі спорідненими рослинами, щоб вони не змішувалися; поля мають бути надійно ізольовані. Перед висівом потрібно провести очищення матеріалу та видалити насіння інших сортів, рослин та бур’янів, на кожен сорт ведеться детальна документація. Під час збирання врожаю виробники мають ретельно очищати обладнання. Також існують різні стадії доробки: сортування, очищення, сушіння, обмолот, калібрування, протруєння/обробка, дражування/інкрустація, формування і маркування партій. Окрім того, щоб продати насіння, виробник повинен мати атестат чи свідоцтво на товар. Більш детальні дані про етапи виробництва та регулювання можна прочитати тут.

Чим поганий фальсифікат?

Купуючи підробку, ви завжди ризикуєте, чи то кросівки, чи смартфон, чи насіння, але близько 25% аграріїв купують фальсифікат свідомо. Істотно на вибір впливає ціна: сертифіковане насіння набагато дорожче. Але економія сумнівна, якщо враховувати наслідки використання неякісного посівного матеріалу:

— погана врожайність;

— низька якість культур;

— невідповідність заявленим ознакам та показникам;

— може містити шкідливі домішки та спричиняти шкоду довкіллю;

— неможливість отримати компенсацію у судовому порядку;

— створення нечесної конкуренції легальним виробникам, що уповільнює розвиток галузі.

Звичайно, може й “поталанити”, якщо ви купили, наприклад, контрафакт, а не просто підробку.

Україна займає 10 місце у світі за обсягом імпорту насіння

Ми повністю забезпечуємо себе насінням пшениці та більшості зернових, але нам не вистачає насіння соняшника, овочевих культур, кукурудзи та зернобобових. При цьому, на думку експертів, ми маємо великий потенціал до експорту насіння: він може скласти до $1,5 млрд. Наразі об’єми експорту не перевищують $20 млн.

Причина — якість українського насіння, нижча за насіння з країн ЄС та США, та те, що ЄС не визнає українську систему сертифікації. Частково це пояснюється сильним захистом внутрішніх насіннєвих ринків.

Держава має захистити виробників та стимулювати розвиток галузі

Відсутність жорсткої регуляції та покарання за підробку насіння з боку держави відкриває безмежні можливості для фальсифікаторів, в той час як на легальних виробників та сумлінні агрогосподарства лягає подвійний тягар. Вирішити цю проблему без сприяння держави — неможливо. У 2018 році максимальний штраф за контрафакт складав 17 тисяч гривень, що не зрівняти із прибутком від нелегальної діяльності.

Рішення є:

  1. Потрібно досягти визнання української системи сертифікації насіння в ЄС. Це дозволить збільшити експорт та продавати посівні матеріали за конкурентною ціною. Бо наразі вартість нашої продукції, яку ми продаємо за кордон, у два рази менша за імпортну. 
  2. Потрібно повністю розкрити можливості, які надає участь у  насіннєвих схемах Організації економічного співробітництва та розвитку.
  3. Створити ефективну державну систему захисту прав інтелектуальної власності у насінництві. Це простимулює виробників створювати та виводити на ринок нові сорти. А ще до нас охочіше прийдуть інвестори.
  4. Посилити покарання за фальсифікацію та крадіжку насіння.

Світовий ринок комерційного насіння розвивається. Фермери все більше розуміють переваги якісного насіння, а ефективність агросектору країни тісно пов’язана з посівним матеріалом.

 

Джерело даних: дослідження ACC.