У квітні 2018 року в Україні набрав чинності закон, який суттєво змінив правила гри для операторів ринку харчових продуктів. Згідно з законодавством, Держспоживслужба повинна наблизитись до європейської практики контролю. Минуло майже 2 роки, і вже є певне розуміння того, на що потрібно звернути увагу під час перевірок.

Спалах пташиного грипу, що стався у січні цього року в Вінницькій області, чимало коштував нашим виробникам та експортерам м’яса птиці. Не покидає Україну й африканська чума свиней. Після початку епідемії коронавірусу споживачі стають дедалі вразливими до інформації (правдивої чи ні), пов’язаної з інфекціями, захворюваннями, якістю їжі — всім, що стосується здоров’я. Контроль за безпекою харчових продуктів в Україні покладено на Держспоживслужбу, і виробникам слід очікувати, що цей держорган може посилити тиск на бізнес із метою заспокоєння споживачів. Тож не буде зайвим дізнатися, як уникнути проблем і штрафів від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Потужності операторів ринку харчових продуктів повинні бути зареєстровані

Всі потужності операторів харчового ринку мають бути зареєстровані державою. Вимога стосується і фізичних, і юридичних осіб — про кожне ваше виробництво, склад, пакувальний цех, магазин, ринок тощо має знати Держспоживслужба. Кожна потужність реєструється окремо, так само необхідно повідомляти про припинення її діяльності. За використання незареєстрованих об’єктів доведеться сплатити штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і 11 для фізичних осіб-підприємців. Дотримуватися вимог законодавства досить просто — необхідно завантажити відповідну заяву на сайті відділу Держспоживслужби в регіоні, де розташовані потужності, заповнити та подати її. Це безкоштовна послуга.

Потрібно підготуватися до планових та позапланових перевірок бізнесу 

Державна установа використовує ризикоорієнтований підхід — якщо проблем не було, то на вас очікує одна інспекція у 2 роки. Якщо у минулому фіксувалися порушення, то максимально може бути 4 перевірки та аудит. А ось позапланових заходів контролю може бути більше: якщо споживач подає скаргу, Держспоживслужба зобов’язана перевірити підприємство. Про таку перевірку завчасно не повідомляють. Інформацію щодо планових інспекцій можна знайти в річних планах на сайтах територіальних відділів Служби.  

Запобігайте неправомірним діям

До початку інспекції. Коли співробітники Держспоживслужби завітали на ваше підприємство з інспекцією, перевірте їхні службові посвідчення, вимагайте оригінал документа на проведення заходу (там повинно бути вказано, у зв’язку з чим він проводиться), зробіть копію. Ретельно перевірте інформацію про вашу організацію, вказану в документі, адже помилки є підставою для відмови допуску комісії до роботи. Перевірте, чи внесено в журнал заходів держконтролю дані контролера. Якщо він не має повноважень на проведення перевірки, його підпису там не буде.

Під час перевірки. Проведення інспекції можуть контролювати представники компанії, наприклад, адвокат, які мають право робити фото і відеофіксацію. Якщо відповідальна особа підприємства або певні документи тимчасово відсутні, можна попросити інспекторів зачекати на них.

Кожну розбіжність у тлумаченні фактів між Держспоживслужбою і підприємством необхідно фіксувати. Кожен зразок продукції, який беруть перевіряючі, так само брати та відправляти на незалежну експертизу. Пишіть “не погоджуюсь”, якщо не згодні з перевіряючими, і надавайте письмові пояснення. Все це допоможе в суді при оскарженні дій і санкцій держоргану.

Після закінчення перевірки. Інспектор складає акт, який підписує представник підприємства. Переконайтесь, що в ньому зафіксовані всі ваші зауваження. Комісія може дати 10-15 днів на виправлення не суттєвих порушень, це допоможе уникнути штрафу.

Звертайтесь до вищого органу і суду, якщо не згодні з результатами перевірки

Якщо попри все інспектори на компанію наклали штраф, з яким ви не згодні, необхідно подати скаргу до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Києві. Це вища інстанція для територіальних органів Держспоживслужби. Там мають розглянути звернення без участі сторін і винести остаточний вирок. Якщо він не задовольняє, можна звертатись до суду. Практика знає випадки, коли судді ставали як на бік підприємців, так і підтверджували рішення держоргану. 

Наразі Держспоживслужба приділяє найбільшу увагу плановим перевіркам. Наприклад, на Одещині у 2019 році передбачалося більше ніж 20 тисяч таких заходів. Позапланових перевірок: 1 — у 2018 році та 3 за перше півріччя минулого. За півтора року лише декількох підприємців притягнули до відповідальності, тобто офіційних порушень майже не зафіксовано. Водночас, як наголошувалось вище, споживачі перелякані, й діяльність Держспоживслужби може суттєво посилитися. Отже, дотримуйтесь вимог законодавства, не давайте особам без повноважень можливості заходити на підприємство і вимагати гроші, подавайте скарги на безпідставні рішення комісій — у такому разі штрафів від Держспоживслужби не буде або вони будуть мінімальними.