Якщо ви перебуваєте в повній впевненості, що ваша компанія не має контрольованих операцій, і, відповідно, не повинна подавати звіт, готувати документацію і взагалі трансфертне ціноутворення (ТЦУ) та пов’язаний із ним головний біль обійшли вас стороною, ця стаття може змусити замислитись. Так, на перший погляд, якщо обсяг операцій з одним нерезидентом не перевищує 10 млн грн або операції з нерезидентами відсутні зовсім, то про ТЦУ мова в принципі не йде.

Ви впевнені?

Ситуація 1
Починаючи з 2018 року критерій 10 млн грн. для визначення контрольованих операцій повинен бути розрахований не на підставі даних бухгалтерського обліку, а за цінами (ставками), що відповідають принципу «витягнутої руки».

На практиці це означає наступне. Наприклад, Компанія залучає кредитні ресурси від пов’язаної особи – нерезидента під низьку ставку 3%, при цьому сума нарахованих відсотків за рік складає 6 млн грн. З точки зору мети ТЦУ така операція не створює ризику, адже Компанія сплачує за користування коштами менше, ніж інші компанії на ринкових умовах, відповідно – відносить до податкових витрат менші суми та сплачує більший податок.

Але, керуючись наведеною нормою, з метою віднесення операції до контрольованої, компанія повинна здійснити перерахунок за ставками, що відповідають принципу «витягнутою руки». Припустимо, ринкова ставка для українських позичальників перебуває на рівні 7 %, у цьому разі нараховані відсотки склали б 14 млн грн. Упс, операція підлягає відображенню в Звіті про контрольовані операції.

Що робити? Найпростіше, якщо потенційно контрольована операція здійснена не зовсім на ринкових умовах, то елементарно перерахуйте її за принципом, описаним вище. Якщо не вписались у 10 млн грн – будьте обачними та просто включіть таку операцію у Звіт про контрольовані операції.

Ситуація 2
Компанія здійснює поставку товарів на умовах комісії. Комітент (наша компанія) та комісіонер є резидентами України. Комісіонер укладає прямі контракти з нерезидентами, у тому числі – з «низькоподаткових» юрисдикцій. Наша ж компанія взагалі не уклала жодного зовнішньоекономічного контракту та не використовує валютні рахунки, адже комісіонер здійснює оплату товару в гривнях. Тим не менш, саме компанія-комітент має подавати звіт про контрольовані операції, оскільки право власності на товар не переходить до комісіонера.

Що робити? Якщо ви комітент, ще раз перечитайте ситуацію і переконайтесь, що ви все робили до того правильно. На жаль, аргумент «я не знав, це все комісіонер» не є переконливим.

Ситуація 3
Відповідно до змін в податковому законодавстві, які набрали чинності з 2019 року, мають вважатися контрольованими операції, здійснені через «номінальних» посередників, тобто осіб, які хоча юридично й набувають право власності на товар, але відразу перепродають його без здійснення будь-яких функцій.

Перекладаємо. Не маючи жодного відношення до зовнішньо-економічної торгівлі, компанія придбаває імпортну сировину в українських постачальників, виробляє продукцію та реалізує її на території України. Але, може так статися, що один або декілька українських постачальників є саме такими «номінальними» посередниками, які придбавають сировину у нерезидентів, операції з яким підпадають під ТЦУ.

Незважаючи на те, що наша компанія має лише прямий контракт з резидентом України та може взагалі не володіти інформацією відносно «ланцюга» поставки, саме наша компанія формально має подати Звіт про контрольовані операції відносно нерезидентів.

Що робити? Якщо цей посередник «наш», то аналізуємо, навіщо він нам у ланцюгу: для якоїсь користі або для створення додаткових проблем. Якщо друге – позбавляємося. Щодо інших контрагентів – доцільно посилити так звану процедуру «know your client». Можливо, за рахунок вирішення своїх цілей і задач, ваші контрагенти мимоволі підставляють вас.

Ситуація 4
Переконайтеся 100 разів, що з бухгалтерським обліком все гаразд.
Найтиповіша помилка – відображення у бухгалтерському обліку операцій з експорту або імпорту товарів за датою ВМД, а не за датою передачі усіх вигід та ризиків. Як результат, операції наприкінці минулого – початку нового року можуть бути відображені не у відповідному звітному періоді. Як наслідок – заниження контрольованих операцій одного періоду (не пробачать) та завищення в іншому (не звернуть уваги).

Інший приклад, пов’язаний здебільшого із некоректним налаштуванням бухгалтерського програмного забезпечення. Сума поки ще не контрольованої операції з експорту наближається до 10 млн грн. Сума не надто велика, щоб податкова починала обгрунтовувати, що ціна в операції не відповідає принципу «витягнутої руки» (це набагато легше зробити щодо відсотків, як у Ситуації 1. Але якщо поставці передувала передплата (тобто виникає немонетарна стаття), а ви відобразили імпортну операцію не за курсом на дату передплати, а за ВМД, то може виявитись, що коректно визначена сума операції, була би більшою за 10 млн грн.

Що робити? Вивчаємо та повторюємо правила бухгалтерського обліку, перевіряємо та налаштовуємо відповідне програмне забезпечення і спимо спокійно.

Тож, сподіваємось, що наші невеличкі приклади із життя і поради стануть у нагоді усім сумлінним платникам податків. Якщо ви будете впевненими у повноті визначених вами контрольованих операцій, то ви вже можете сконцентруватись на високих матеріях: методах ТЦУ, функціональному аналізі, тестованих сторонах тощо. Але то вже зовсім інша історія…