Останні рік-два якість бухгалтерського обліку багатьох компаній зазнала суттєвих змін. Намагаємося дисконтувати все що можна, «зменшення корисності» з часом лякає все менше, справедлива вартість замість вартості придбання – та легко! Здавалося, нічого кардинального не відбулося: бухгалтерські стандарти діють з 2000 року, зміни, які вносились до них протягом 20 років, є скоріше еволюційними, ніж радикальними.

Але. Все поступово почало змінюватись, коли оподаткований прибуток став розраховуватись, виходячи із фінансового результату до оподаткування за даними фінансової звітності. Вже тоді з’явилося перше усвідомлення впливу не коректного ведення бухгалтерського обліку на святе для кожного бухгалтера: податковий облік. І мова не лише про податок на прибуток, хоча тут вплив прямий і найголовніший. Проте, остаточно переконати «старовєров» у важливості бухгалтерського обліку примусило поєднання положень ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII та ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII.

Так, починаючи з 2018 року для деяких компаній, що становлять суспільний інтерес, а з 2019 року – для решти великих та середніх підприємств фінансова звітність має оприлюднюватись разом із аудиторським висновком. Крім того, великі компанії обов’язково, а середні за бажанням, мають подавати фінансову звітність за МСФЗ.

Перспективне податкове законодавство також не залишило без уваги факт підтвердження фінансової звітності аудиторським висновком. Згідно Законопроекту 1210, платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подаватимуть податковому органу річну фінансову звітність, підтверджену аудитом до 10 червня року, наступного за звітним. Законопроект розширює і склад документації з трансфертного ціноутворення. А саме, якщо наявність аудиторського висновку є обов’язковою для платника податків, то його копія подаватиметься разом із документацією з ТЦУ.

Таким чином, податкові органи стають все активнішими користувачами фінансової звітності платників, а опосередкована участь аудиторів у процесі адміністрування податків вочевидь призводить до покращення стану бухгалтерського обліку, облікові політики пишуться вдумливо, кваліфікація бухгалтерів підвищується. Як результат – загальне підвищення надійності фінансової звітності для користувачів та, відповідно, більша впевненість у податковій звітності.

Щодо процесу переходу на МСФЗ або на коректне застосування П(С)БУ, ґрунтуючись на спостереженнях, він не є простим, у т. ч. з огляду на податкові наслідки. Так, «трансформаційні коригування» при найближчому розгляді можуть виявитись помилками минулих років і потребувати уточнення не тільки фінансової, але й податкової звітності. Якщо ж мають місце коригування у зв’язку з переходом на МСФЗ, які відображаються у бухгалтерському обліку через нерозподілений прибуток, може виявитись, що компанія назавжди втратила або витрати (тут податкові органи аплодуватимуть), або доходи (а тут потрібно буде захищатись).

Що ж лякає наразі бухгалтерів? Із досвіду спілкування з цього питання, часто бухгалтер залишається сам на сам із славнозвісними «оцінками менеджменту» та «обліковими політиками». Де брати ставки дисконтування, який метод оцінки застосовувати до основних засобів чи інвестиційної нерухомості, за яких умов потрібно знецінювати активи і ще багато-багато іншого – все це стає «управлінським рішенням» бухгалтера. А штрафні санкції з податків за застосування «не тієї» оцінки менеджменту тому ж самому менеджменту не завжди вдається пояснити. Тож не треба забувати, що згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, а функції бухгалтерської служби дещо інші.

Одже декілька порад. Читайте бухгалтерські стандарти максимально прискіпливо, оскільки саме посиланнями на їх прямі норми ви зможете відстояти вашу позицію у спорі з податковим органом. Завжди аналізуйте вплив податкового законодавства на нові політики та оцінки, що планує застосовувати компанія, до їх впровадження. Для унеможливлення застосування податківцями власних «оцінок менеджменту» щодо вашої компанії, максимально детально прописуйте їх в обліковій політиці (наприклад, джерело визначення ставки дисконтування). Увага до «трансформаційних коригувань»: трансформація чи все ж таки помилка.

І на останок. Законопроект 1210, податок на виведений капітал, податкова амністія – все це ще попереду (можливо). Проте, прихована податкова реформа вже відбулась. Вплив зазначених вище змін важко переоцінити, оскільки у минуле відходить ціла епоха, коли бухгалтерський та податковий облік жили окремим життям і коли не дотримання положень бухгалтерського обліку було скоріше нормою, ніж виключенням.