Як то кажуть, песиміст – це добре поінформований оптиміст. Тож вгадайте, з яких джерел буде наповнюватись державний бюджет в умовах просівшої в результаті пандемії економіки? З тих самих, з яких він поповнювався і до того. З податків. І, будь ласка, не майте ілюзій, що зупинка виробництва, втрата ринків збуту, вимушені відпустки розчулять наші податкові органи. Податковий пресинг і до пандемії іноді доходив до абсурду, а в умовах очікуваної діри в бюджеті – проблем тільки додасться.

Заради справедливості відмічу, що деякі пільги бізнес дійсно отримав із нещодавнім прийняттям законів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-2019. Зокрема, внесена низка змін до Податкового кодексу України та інші закони: збільшено обсяг доходів для платників єдиного податку; звільнено від оподаткування ПДВ лікарські засоби та медичні вироби для боротьби з коронавірусом; орендарів тимчасово звільнено від плати за землю та податку на нерухомість; бізнес звільнено від застосування деяких штрафних санкцій; запроваджено мораторій на проведення певних видів перевірок тощо.

Проте, пільги для бізнесу у податковій сфері є досить обмеженими. На цьому фоні, мабуть, найбільшим подарунком стало не підписання Президентом (поки що) славнозвісного Законопроекту 1210. Нагадаю, що згідно Конституції України Президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. Тож у лютому усі затамували подих, рахуючи дні, відведені на підписання. Очікуваного не сталося, також законопроект не було повернуто для повторного розгляду, тож за Конституцією він вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та оприлюднений. Разом з тим, підписання законопроекту сьогодні виглядало б, як мінімум, дивно. Тож інтрига триває.

На які ж порушення та «карантинні» ризики у податковій сфері слід звернути першочергову увагу, щоб запобігти можливим проблемам або бути до них хоча б морально готовими?

1. Організація документообігу між підприємствами зараз дещо кульгає, у багатьох випадках компанії до кращих часів обмінюються скан-копіями документів. Тому перше, що необхідно зробити після виходу з карантину, провести суцільну інвентаризацію оригіналів первинних документів. У ланцюгу первинний документ – регістр обліку – фінансова/податкова звітність не повинно бути збоїв.

Так, згідно закону Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. У свою чергу, підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Щодо податкового обліку, то згідно ст. 44 ПКУ платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю.

Очевидно, під час карантину компанії недорахуються оригіналів первинних документів, тож не визнання витрат та податкового кредиту з ПДВ через їх відсутність – шлях найлегшого супротиву, за яким може піти податкова у майбутніх перевірках.

2. Ще один ризик (похідний від попереднього), який збільшується через карантин – відображення документів у невідповідних звітних періодах через їх несвоєчасне отримання. Як результат – дані фінансової і, відповідно, податкової звітності можуть виявитись некоректними. Тому пам’ятаємо, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, в іншому випадку – матиме місце помилка, яку слід виправляти за правилами відповідних бухгалтерських стандартів. І за необхідності – подавати уточнені податкові декларації.

3. Історично, податкові органи не полюбляють «простої» і розцінюють їх як відсутність господарської діяльності. А далі вже включається фантазія, в першу чергу, щодо ПДВ. Тож прийміть до відома і будьте готові захищатись.

4.Трансфертне ціноутворення. Робота для податківців здебільшого аналітична, тож запити на Документацію з ТЦУ ідуть і будуть іти за планом. А враховуючи зниження ділової активності і відповідне зменшення доходів бюджету, можуть і активізуватись. І не забувайте, що 1 жовтня наступить як завжди непомітно, як наслідок – 2019 рік додається до звітних періодів з ТЦУ, за який податкові органи матимуть право на запит Документації. Тому бажано не відкладати «на потім» детальний аналіз контрольованих операцій і підготовку відповідної Документації, оскільки: 1) Проблема не зникне, а буде накопичуватись, як сніжний ком (7 років – довгий строк). 2) Законопроект 1210 містить цілу низку нововведень щодо правил ТЦУ, тож, у випадку запровадження цих правил у майбутньому, з’явиться купа інших проблем.

Проте не панікуємо і тримаємо оборону: посилюємо контроль за наявністю первинних документів та своєчасністю відображення їх в обліку, створюємо чек-листи того, що необхідно зробити та перевірити першочергово після закінчення карантину, за нагоди, підвищуємо кваліфікацію, слухаємо вебінари, вивчаємо перспективне законодавство.

Не втрачайте пильність, бо віруси минають, а податки вічні. І все буде добре!