Відсьогодні значно збільшується пильність банків та постачальників фінансових послуг – усіх, хто працює з грошима. Україна починає здійснювати фінансовий моніторинг за новими правилами, які повинні були б допомогти боротися із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Ліміти по певним операціям зросли, а за деякі порушення бізнес отримуватиме «драконівські» штрафи.

Що змінилося

Законом, серед іншого, було суттєво змінено дефініцію кінцевого бенефіціарного власника, окремо виділено трасти та інші подібні до них установи. Позитивним моментом є збільшення порогової суми, яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу. Дотепер вона становила 150 тис. грн, а з 28 квітня збільшується до 400 тис. грн. А це означає, що предметом посиленого нагляду буде значно менша кількість операцій.

Крім того, за новими вимогами зменшується кількості критеріїв, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов’язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Однак з іншого боку, зменшено ліміти щодо готівкових переказів та доповнено перелік операцій, що підлягають фін моніторингу, операціями стосовно криптовалюти та у сфері азартних ігор.

Що підпадає під підозру та моніторинг: учасник операції чи банк-посередник зареєстрований в країні, що не виконує рекомендації FATF; операції політично значущих осіб; перекази коштів за кордон; операції з готівкою.

Порогові операції: на суму від 400 тис грн; готівкові перекази від 5 тис грн; ставки, придбання лотерейних квитків та інша активність у азартних іграх – від 30 тис грн; проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалюта) на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн.

Не підлягають перевірці не залежно від їх суми перекази, що здійснюються для оплати податків, інших обов’язкових платежів, штрафів, судового збору, оплати комунальних платежів, а також будь-які інші платежі, якщо вони сплачуються до державного чи місцевого бюджету.

Окрім цього, учасникам фінансових операцій надаються нові можливості. Верифікація проводиться за допомогою ЄЦП чи відеоверифікації. Слід зазначити, що верифікації ідентифікаційних даних клієнта відбуватимуться шляхом здійснення платежу на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта, дистанційного зчитування клієнтом даних із чипа за допомогою NFC модуля смартфона та мобільного додатка банку, верифікації даних з бюро кредитних історій. Однак, видаткові операції за спрощеною системою не повинні перевищувати 40 тис. грн на місяць та 400 тис. грн на рік, а залишок коштів не повинен перевищувати 40 тис. грн.

Перевіряючі і контролери

Закон стосується двох типів суб’єктів: ті, кого перевіряють – бізнес і фізичні особи; ті, хто перевіряють – суб’єкти первинного і державного фінансового моніторингу. Тобто, окрім держави обов’язки стежити за «чистотою грошей» покладено на приватний бізнес. У переліку – понад двох десятків установ: від банків та платіжних систем до зовнішніх податкових консультантів та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Штрафи та санкції

У банків з’являється можливість заморожувати видаткові операції осіб, що внесені у список терористів або на яких накладено міжнародні санкції. Тоді як інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть повідомляти держконтролера та правоохоронні органи про підозрілі операції своїх клієнтів без попереднього повідомлення таких клієнтів про те, що з їхньою операцією щось не так. Тому бізнес може і не знати, що його вже активно перевіряє СБУ чи інші органи.

Якщо буде знайдено порушення чи будь-яка інша невідповідність, штраф для бізнесу – до 51 тис. грн, або ж ув’язнення та позбавлення волі від 3 до 12 років, якщо буде доведено, що доходи, отримано незаконним шляхом. Для бізнесу, який зобов’язаний здійснювати контроль операцій своїх клієнтів, встановлені більш суворі правила гри і вищі ризики. Їм може загрожувати максимальний штраф – до 10% загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.

Штрафи за порушення правил звітування настільки високі, що можуть в декілька разів перевищувати річний дохід компанії. Тому порушення законодавства про фінмоніторинг може призвести до банкрутства невеликих компаній, що зобов’язані здійснювати контроль.

У зв’язку із підвищенням відповідальності, тепер «контролери» більш прискіпливо ставитимуться до перевірки фінансових операцій. А це означає, що бізнесу потрібно бути готовим до того, що відтепер пакет документів по операціях (виписки, анкети та інше щодо кожного суб’єкта фінансової операції) буде запитувати не лише банк, а ще й зовнішній податковий чи юридичний консультант, бухгалтер та аудитор.

Але це ще не вирок. Деяких інструкцій та порядків до закону ще не прийнято. А це дає ще трохи часу для бізнесу, особливо, тим, хто здійснюватиме нагляд. Тому зараз варто приділити увагу перевірці та збору інформації клієнтів, а також тримати напоготові пакет документів, який підтверджує законність діяльності певного суб’єкта бізнесу і законність конкретної операції.

Зверніть ще увагу на можливість розробки внутрішньої процедури верифікації клієнтів і постачальників та узгодьте її із положеннями чинного законодавства. Зважаючи на складність та неоднозначність ситуації, не зайвим буде залучити до розробки профільних консультантів.