Катерина Синькова, менеджериня напрямку консалтингових послуг Baker Tilly, розповідає, що потрібно і чого робити не варто, аби не стати жертвою фінансових шахраїв.

 

 

Хоч би як компанії та сайти нас запевняли, що всі наші дані у безпеці, потрібно пам’ятати, що, по-перше, вся інформація, яка опиняється в інтернеті, звідти не зникає, а по-друге, може потрапити до рук шахраїв.

Щоб не наражатися на небезпеку, потрібно дотримуватися певних правил.

Коли знайомитеся з кимось в онлайні, приймаєте заявку у друзі чи телефонний дзвінок від незнайомця, з’ясуйте, хто це і звідки має ваш контакт

Це правило стосується будь-яких подібних ситуацій, але особливу увагу йому потрібно приділити, якщо з вами зв’язуються через особистий акаунт чи телефон щодо робочих питань. У цьому випадку необхідно звернутися до служби безпеки компанії.

Якщо питання стосуються ваших родичів, друзів або колег (наприклад, вам телефонують щодо кредиту, який хтось узяв та залишив ваш контакт для зв’язку), подумайте, чи маєте ви взагалі право на них відповідати і чи це вам потрібно? Краще порекомендувати звернутися безпосередньо до людини, якої стосується ситуація. Це буде коректно та позбавить вас будь-якої відповідальності.

Також це може бути шахрайською схемою: отримавши певну базу контактів, зловмисники можуть користуватися нею в пошуках слабкої людини, щоб тиснути на неї. Звісно, вірогідність виплати вами чужого кредиту мікроскопічна, але добрий психолог із подібної розмови зрозуміє, чи є шанс “продавити” вас у чомусь, які ваші слабкі риси, чи ви емоційно стабільні тощо.

Намагайтесь отримати від співрозмовника якомога більше інформації. Це покаже, що ви не піддаєтеся маніпуляціям і зберігаєте спокій. З’ясуйте, хто це, звідки має ваші контакти, з якої компанії, попросіть підтвердити посаду, повноваження та надати зворотні контакти. У такій ситуації дуже важливо не розгублюватися.

Нині більше шансів, що вас ошукають в онлайні, ніж витягнуть гаманець на вулиці

Якщо ваші дані потрапили до якихось баз, то ви перебуваєте в зоні ризику. Принаймні вас можуть”промацувати”, тобто перевіряти. Мета — з’ясувати, хто піддається, а хто здатен протистояти шахраям, хто відкриває “ліві” посилання, а хто — ні, хто диктує CVV від банківської картки, а хто не диктує. Тобто як ви реагуєте і чи вчитеся на власних і чужих помилках.

Будьте особливо уважні в соцмережах

Спілкування перемістилося в онлайн: у Фейсбук, Інстаграм, Тік-Ток, Тіндер. Це не добре і не погано, але слід стежити, кого ви додаєте у друзі, що розповідаєте про себе, а також перевіряти інформацію про онлайн-знайомих. Тому що ботів та ботоферми ніхто не скасовував — і це теж один із видів шахрайства.
Вони отримують доступ до ваших фотографій, до інформації, де ви живете, які місця відвідуєте і де перебуваєте зараз, вивчають, що вам подобається. Один із видів зловживань інформацією: злочинці відстежують, де ви живете, і якщо протягом тижня ви постите фото з відпустки, розуміють, що вас немає вдома, тож можна без перешкод потрапити до вашої оселі. Тому краще взагалі не оприлюднювати інформації про те, де ви буваєте, або робити це з певною відстрочкою.

Найчастіше жертвами шахрайства стають довірливі люди, які всюди лишають свої контакти, та ті, хто погано розбирається в діджитал-продуктах

Це стосується також інформації, яку ви залишаєте, коли отримуєте дисконтні картки в магазинах, берете участь в акціях чи соцопитуваннях або користуєтесь онлайн-послугами та замовляєте товари на сайтах.

Уважно стежте за тим, що, де ви купуєте і яку інформацію про себе потрібно залишити. Якщо це не обов’язково, то не залишайте нічого. А ще краще — створіть новий email і користуйтеся окремим номером телефону для таких потреб. Бо ці контакти завжди будуть потенційно небезпечними.

Також до групи ризику входить майже все старше покоління, яке не дуже добре знається на онлайн-послугах. Звісно, є й такі, хто добре в усьому розібралися, але відсоток жертв шахраїв серед людей у віці за 50 років значно вищий, ніж серед молоді. Якщо маєте батьків у похилому віці, дідусів, бабусь тощо, не лінуйтеся розповідати і регулярно нагадувати їм про заходи безпеки, про те, що називати стороннім людям номер банківської карти не можна, про відомі схеми шахрайства, про те, що коли телефонують з банку, треба самостійно уточнити інформацію у менеджера. І якщо здається, що на зв’язку шахраї, повідомити про це у службу безпеки банку. Можна навіть залишити скаргу на розголошення банком особистої інформації клієнта — для банку це важливо, тому що фінансова установа несе відповідальність за ваші дані. В ідеалі слід повідомити про витік своїх даних в усі установи, які ними володіють.

Діти — приваблива мішень для шахраїв, тому з ними потрібно вести роз’яснювальну роботу

Для дітей можна навіть написати шпаргалку, що робити, якщо їм дзвонять чи пишуть із метою довідатися інформацію про них або про батьків. Не давати нікому телефонних номерів, не повідомляти адресу, номер банківської картки і не панікувати. Говорити, що нічого не знають, і просити залишити номер, на який зателефонують батьки. Якщо йдеться про соціальні мережі, то не додавати до друзів невідомих осіб, особливо дорослих.

Повторювати ці правила слід щодня, доки дитина засвоїть їх і буде дотримуватися. Можна зробити з цього сімейну гру.

Здійснюючи онлайн-покупки, перевіряйте продавця

Подивіться, коли створений сайт, чи є зворотний зв’язок із продавцем, перевірте статус документів та наявність підприємства у держреєстрах. Почитайте відгуки на сайті та на агрегаторах, введіть назву компанії в Google та подивіться, що видає пошуковик.

Якщо оплачуєте карткою, перевірте, куди саме підуть гроші: на рахунок цієї компанії, іншої чи приватній особі.

Соцопитування збирають усереднені дані

Вам можуть зателефонувати і запропонувати пройти соцопитування, але запитання мають стосуватися загальних речей, а не персональних даних. Ви можете відповісти про свій вік та приблизний заробіток (зазвичай пропонують певний діапазон), про сімейний стан та якому супермаркету надаєте перевагу, але якщо цікавляться адресою, номером паспорту чи навіть іменем та прізвищем, варто насторожитись і не відповідати на запитання.

Це лише основні правила, виконання яких, можливо, не повністю позбавить ризиків, але додасть впевненості в неоднозначних обставинах і допоможе вчасно виявити шахрайство.

Звісно, не всі дзвінки та повідомлення є шахрайськими, тому головне — зберігати спокій і знати, де та межа, яку не можна перетнути.

До речі, коротку шпаргалку від Катерини (і ще багато цікавого) ви знайдете в нашому новому річному корпоративному журналі. Тисніть на банер: