Криза пандемії додала нових викликів для компаній як в частині корпоративного управління в цілому, так і в частині контрольного середовища, в якому вони функціонують.

Моделі та концепції, що були ефективними ще 3-5 років тому, останнім часом є недостатньо дієвими та не у повній мірі дають змогу попередити й протистояти новим ризикам та шахрайським діям. Крім того, залученість власників через своїх представників у Наглядових радах стає не просто модним трендом у корпоративному управлінні, а й вимогами регуляторних органів.

Зовсім неновою є концепція трьох ліній захисту у Компанії, що передбачає діяльність операційного менеджменту на 1-й лінії захисту, контрольні функції і функції моніторингу на 2-й лінії захисту та діяльність внутрішнього аудиту на 3-й лінії захисту. Проте протягом останніх двох років дана концепція під впливом нових викликів зазнала змін та була переформатована в частині більшого залучення представників власників (Ради Компанії) для досягнення стратегічних цілей з одночасним зміцненням систем управління та ризик-менеджменту.

Оскільки Рада та Менеджмент Компанії зазвичай отримують значний перелік звітів про результати діяльності, прогнози та бізнес-процеси у Компанії, їм важливо розуміти, що інформація у цих звітах є об’єктивною та відображає реальний стан речей у Компанії. Таку незалежну і об’єктивну оцінку може надати саме внутрішній аудит, при цьому, за окремими запитами, також може надати поради щодо поліпшення окремих процесів діяльності та сприяти впровадженню інновацій задля досягнення стратегічних цілей Компанії. Саме тому оновлена модель трьох ліній для Компаній орієнтована на досягнення стратегічних цілей із дієвими механізмами управління ризиками. Вона базується на принципах чіткого розуміння всіх стейкхолдерів своїх функцій та ролей у Компанії, створення та збереження вартості, а також чіткого розмежування та визначення незалежності третьої лінії, на якій функціонує внутрішній аудит Компанії.

Так, ми всі вже звикли до того, що внутрішній аудит є незалежним від Менеджменту Компанії та підпорядковується напряму Раді та звітує перед нею. Він не повинен приймати участь у процесах управління та операційної діяльності Компанії, Менеджмент не має чинити вплив на його висновки будь-яким чином, чи то шляхом прямого тиску, чи можливістю впливати на обсяг заробітної плати або інших мотивацій.

Проте, незалежність не означає ізольованість. Для Компанії вкрай важливою є регулярна взаємодія між внутрішнім аудитом та Менеджментом, внутрішнім аудитом та власниками Компанії посередництвом Ради. Адже діяльність внутрішнього аудиту додає вартості Компанії тоді, коли висновки та рекомендації аудиторів є актуальними, узгоджуються зі стратегічними цілями та враховують оперативні потреби Компанії. Для цього внутрішні аудитори мають підтримувати свої знання та навички на достатньо високому рівні для об’єктивного висвітлення питань перевірок та надання дієвих рекомендацій, які не будуть суто формальними, а насправді стануть частиною Action Plan для Менеджменту та власників в частині удосконалення діяльності Компанії та мінімізації ризиків. Саме із цією метою існує потреба у співпраці та обміну інформацією внутрішнього аудиту із підрозділами першої та другої ліній захисту не тільки у рамках проведення перевірок.

Дуже часто у великих компаніях внутрішній аудит можуть сприймати як такого собі шпигуна або ревізора, від якого варто триматись якнайдалі та, за можливості, обмежитись спілкуванням тільки під час його перевірок. Проте, саме постійна комунікація за межами формальних перевірок найчастіше сприяє виявленню додаткових, раніше невідомих, прогалин, потенційних ризиків, або зон зайвого дублювання функцій у процесах Компанії, про які Менеджмент може не здогадуватись до моменту настання екстрених подій, коли вже такі ризики реалізуються та призведуть до надлишкових витрат або втрати прибутків. Саме у періоди криз та невизначеності для Менеджменту та власників одним з найважливіших факторів є актуальність та оперативність, що дає змогу швидко реагувати та вжити своєчасних заходів для мінімізації ризиків та додаткових втрат.

Внутрішній аудитор, який зумів налагодити неформальну комунікацію у Компанії та володіє актуальними знаннями та навичками оперативно оцінити потенційний вплив виявлених ризикових зон, є справжнім активом Компанії та надійним радником Менеджменту та власників, особливо у турбулентний для Компанії час.