1 січня 2021 року все ближче, тож підготовка до впровадження законодавства з оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) триває повним ходом. І паралельно із вивченням нового порядку оподаткування розглядається і сама доцільність існування певних іноземних компаній, особливо – враховуючи «вікно можливостей» у вигляді пільгового порядку оподаткування доходів, отриманих від ліквідації таких компаній.

Отже, звідки все почалось? Спочатку у Законі № 466-IX від 16.01.2020 року з’явилася стаття 170.13-1 «Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній». Згідно цієї статті не підлягають оподаткуванню доходи, отримані фізичною особою – акціонером (учасником і т.п.) при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання одночасно таких умов:

по перше: процедура ліквідації (припинення) розпочата не раніше 01.01.2020 року. та завершена не пізніше 31.12.2020 року (не пізніше 31.12.2021 року – у разі, якщо рішення про ліквідацію прийняте не пізніше 30.06.2020 року). Також норма описує певні випадки, коли процедура ліквідації компанії не може бути завершена вчасно, проте залишається можливість не оподатковувати доходи від ліквідації у деяких випадках затримки такої процедури.

по друге: платник подав до податкового органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна, а також документи, що містять відомості про його вартість відповідно до фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням).

Щодо професійності, з якою були напитана стаття 170.13-1, лише одна ремарка: яким чином стаття, яка набуває чинності 01.01.2021 року може регулювати порядок оподаткування доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії у 2020 році??

Після того, Законом від 14.07.2020 року № 786-IX до Перехідних положень ПКУ була внесена схожа за змістом норма, яка також передбачає можливість не оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від ліквідації (припинення) іноземних компаній або утворень без статусу юридичної особи, але якщо процедура ліквідації розпочата не раніше 01.01.2020 року та завершена не пізніше 31.12.2021 року. Процедура повідомлення податківців ідентична, проте жодні «відтермінування» не передбачені.

Зазначена норма Перехідних положень діє вже зараз, проте з 01.01.2021 року до неї приєднується і стаття 170.13-1, і схожі за ідеєю, проте різні за виконанням норми починають жити паралельним життям відносно одних і тих самих операцій.

Та це ще не все. Чергові зміни до ПКУ передбачені у Законопроекті № 4101 від 15.09.2020 року., проте ясності не додається. Зокрема, змінами, передбаченими до статті 170.13-1 загальний період ліквідації ніби вирівнюється (2020 – 2021 роках), разом з тим, залишається можливість відтермінування процедури, але строки для неї змінюються (вочевидь, попередні вже не актуальні). Якщо ви вже в цьому місці заплутались – це нормально. Як бачимо, законотворчість щодо ліквідації іноземних компаній триває, і це ще не прийнято Закон про податкову амністію. Тож в умовах законодавчої плутанини вгадайте, на чию користь будуть трактуватись будь-які спірні ситуації.

А тепер по суті. Дійсно, коли доцільність подальшого існування іноземної компанії під питанням? Наприклад,

    • якщо така компанія не має банківських рахунків і шанси їх відкриття примарні;
    • якщо компанія «спляча» і через неї не здійснюються і не планують здійснюватися жодні транзакції у найближчий перспективі;
    • якщо через компанію проводяться штучні транзакції, які втрачають сенс за умов оподаткування прибутків КІК на рівні контролюючих осіб;
    • якщо історія створення/набуття компанії, її володіння, поповнення статутного капіталу, отримання дивідендів тощо не є прозорою.

Не обов’язково ліквідація іноземних компаній призведе до виникнення доходів від такої ліквідації. Але якщо такі доходи з’являються і ніби пільга з ПДФО вже близько, то життя і дія ПКУ на цьому не зупиняються. Чи заводяться отримані активи назад у бізнес? Чи реалізуються далі? Чи залишаються вони за кордоном? Яку «зайву» інформацію можуть отримати податківці із фінансової звітності, що буде подана за підсумками ліквідаційної процедури? Мисліть на декілька кроків вперед і не обмежуйтесь суто «пільговими» нормами ПКУ, бо існує ще багато інших норм у законодавстві, які, можливо, були або будуть порушені.

Тож будьте вкрай обачними із ліквідаціями іноземних компаній і прораховуйте не тільки економію на податках, але й ризики виникнення проблем, можливо, в рази більших.