За останні кілька місяців наша держава істотно просунулась у питанні довгострокової стратегії розвитку IT-сфери. Вже найближчим часом народні обранці можуть розглянути ряд ініціатив, напрацьованих Міністерством цифрової трансформації по створенню для індустрії екосистеми “Дія Сіті”, яка повинна отримати особливий правовий статус та спеціальний податковий режим.

В Україні хочуть побудувати найбільший технологічний хаб у Європі “Дія Сіті”. Проєкт обговорюють з весни 2020 року, але тільки зараз намітився суттєвий прогрес. За задумом авторів ініціативи, айтішнікам запропонують замінити податок на прибуток податком на виведений капітал зі ставкою 10%, податком на працю 5% ПДФО, ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. Представникам галузі також обіцяють нові трудові відносини та захист від несанкціонованих перевірок.

Діючий податковий режим і той тиск, який чиниться на IT-індустрію, зменшує кількість компаній, які ведуть прозору діяльність та продовжує заводити представників професії у тінь. Для таких компаній вигода насправді спірна, тому що економлячи на податках, компанії, що працюють у такому форматі, стають зовсім незрозумілими і непривабливими для інвесторів. Держава теж недоотримує грошей. Це зачароване коло колись повинно розірватись. Можливо, ми з вами станемо свідками нового технологічного прориву.

На сьогоднішній день трудове законодавство в Україні є одним з найбільш директивних і суворо регулює усі ділянки трудових відносин в країні: від термінів виплати зарплати до графіку роботи і навіть назви професій у трудовому договорі. Лібералізація IT-сфери повинна бути проведена не тільки на рівні зниження податкового навантаження, але й також і на фундаментальному перегляді основ трудового регулювання.

Зараз велика кількість IT-компаній використовують контрактну форму працевлаштування через ФОП не тільки через низьке податкове навантаження, але й через простоту співпраці. З контрактором можна підписати договір на виконання робіт або ж з погодинною ставкою, оплата може відбуватись раз на місяць або по завершенню робіт. При цьому компанія нічим не ризикує і значно економить час. Для початку трудових відносин штатному співробітникові потрібно пройти ряд бюрократичних процедур, тоді як для початку співпраці з контрактором компанії необхідно зробити лише один крок – укласти договір.

Сьогодні можна сказати, що ідея створення нової IT-екосистеми в Україні виглядає цілком правильною і реалістичною. Якщо усе задумане спрацює, ми зможемо зробити крок в абсолютно іншу лігу. Цей новий рівень допоможе Україні конкурувати на глобальному ринку. Ініціатива на рівні держави безумовно підвищить конкурентоспроможність України як юрисдикції, але для цього потрібні комплексні довгострокові і послідовні зусилля, які часто стосуватимуться бізнес-середовища в цілому, а не тільки IT-сфери. Бізнес чекає змін у судовій системі, сталість та прогнозованість державної політики. Потрібно позбавлятись від горезвісного іміджу, який закріпився за Україною досить давно. Нам повинні довіряти.

Дуже важливо налагодити швидкість комунікації між вищими законодавчими органами і виконавцями. Ось вам приклад, після виходу постанови Нацбанку щодо лібералізації процесів, українські банки ще 3-4 тижні очікують офіційних роз’яснень, і тільки потім починають їх застосовувати. Це заморожує ряд бізнес-процесів клієнтів. Зі схожими проблемами стикаються зараз новостворені підприємства, яким повинні були полегшити документообіг. З 1 вересня при подачі електронної звітності приєднання до електронного документообігу має відбуватись автоматично, але цього досі не відбувається.

Однозначно питання трансформації IT-сфери вимагає невідкладних та рішучих дій. Як на нашу думку, основними пріоритетами в перетворенні галузі повинні стати наступні напрямки:

    • Розробка єдиної інформаційної платформи, на якій можна буде відкрити компанію, внести зміни до ЄДР, створити та подати звітність, прикріплювати цифровий підпис. А також дізнатись потрібну інформацію зі звітності зацікавленому колу осіб.
    • Створити можливості для швидкого відкриття рахунку у банку і можливості зробити це віддалено та без необхідності надавати оригінали документів, довідок та даних материнської компанії.
    • Створити можливість максимально оперативно проводити платежі за кордон і отримувати кошти. Сьогодні перед отриманням/відправкою валютного платежу компанія веде комунікацію тиждень, а іноді і місяць і готує пакет документів під запит банку.
    • Забезпечити оперативне внесення змін до державного програмного забезпечення.
    • Створити умови для проведення конструктивного діалогу з податковими та митними органами онлайн.
    • Запровадити автоматизовані системи електронного документообігу.

Як би там не було, амбітну ініціативу держави слід підтримати і сподіватись, що чекати змін залишилось недовго. А майбутні можливості, які відкриються у вітчизняних айтішників, не виявляться лише казковою презентацією.