Зміна правил гри у трансфертному ціноутворенні, окреслена Законом №466, спричинила значний вплив на різні аспекти діяльності компаній, які регулярно здійснюють контрольовані операції. Тепер можна вважати, що цей вплив матиме прояв і на обліково-звітну сферу діяльності таких суб’єктів. Адже якщо Мінфін публікує проєкт нового Звіту про контрольовані операції на своєму офіційному сайті, то навіть у випадку, якщо його остаточна офіційна форма та Порядок заповнення відрізнятимуться від тих, про які піде мова нижче, зі упевненістю можна стверджувати, що затвердження нового Звіту та Порядку неминучі.

Які ж новації пропонує державний регулятор в частині власне Звіту про контрольовані операції?

Суттєва зміна в табличній частині лише одна: у Додатку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях», додано стовпці 26 та 27, об’єднані у підзаголовок «Джерело (а) інформації, використане(ні) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки. Стовпець 26 відповідає за код типу джерела інформації, стовпець 27 – за назву джерела інформації.

Щось подібне мало місце у Звітах про контрольовані операції, які складалися за результатами здійснення контрольованих операцій у 2013-2015 років. Там у вказаному Додатку також передбачався стовпець 25 «Код джерела інформації для визначення звичайної ціни».

А ось Порядок заповнення Звіту відкоректований дещо більшою мірою. А саме:

  1. Щодо ознак пов’язаності, які залежать від прямої та опосередкованої частки участі юридичних осіб, у Порядку більше не зазначаються відсоткові величини (як це було раніше, коли, наприклад, у ознаках пов’язаності за кодом 501 та 502 прямо вказувалося володіння у розмірі більше 20%). Тепер формулювання цих ознак просто містить посилання на п.14.1.159 Податкового кодексу України. На сьогодні критерієм пов’язаності через пряме та/або опосередковане володіння є частка 25% і більше.

  2. Щодо контрольованих операцій в межах утворень без статусу юридичної особи додано новий код ознаки пов’язаності особи з платником податків – 524.

  3. Щодо граф 21 та 22 Звіту прямо передбачено можливість для платника податку вказати декілька методів визначення відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та декілька відповідних показників рентабельності, що корелює з нормами Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення та Податковим кодексом України в частині можливості використання платником податків комбінації методів трансфертного ціноутворення, а не лише одного обраного методу. У такому випадку перелік методів і показників у відповідних графах зазначається через кому та пробіл.

  4. Щодо контрольованих операцій з сировинними товарами введено код методу трансфертного ціноутворення 307 – «Метод порівняльної неконтрольованої ціни відповідно до підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового кодексу України», а в кодифікацію типів предметів контрольованих операцій у додаток до знайомих типів предметів «товар», «нематеріальні активи», «цінні папери», «послуга» тощо окремо додано код 209 – «Сировинні товари із Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Податкового Кодексу України».

  5. Щодо згаданих вище граф 26 та 27 Додатку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатком 8 до Порядку передбачено наступні коди типів джерел інформації:

    • 601 – Інформація про зіставні неконтрольовані операції, здійснені платником податків.

    • 602 – Інформація про зіставні неконтрольовані операції, здійснені контрагентом-нерезидентом із непов’язаними особами.

    • 603 – Ціни, що склалися за результатами аукціонів (публічних торгів).

    • 604 – Результати незалежної оцінки.

    • 605 – Інформаційні системи та бази даних, які містять відомості з фінансової та статистичної звітності.

    • 606 – Інформаційні системи та бази даних, які містять відомості щодо угод з нематеріальними активами.

    • 607 – Інформаційні системи та бази даних, які містять інформацію щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань.

    • 608 – Інформаційні системи та бази даних, які містять цінові дані щодо товарних позицій.

    • 609 – Дані про біржові котирування.

    • 610 – Дані про котирувальні ціни на сировинні товари, отримані з прозорих цінових агентств, статистичних агентств, урядових агентств.

    • 611 – Інші джерела інформації.

При цьому щодо останнього пункту детальних роз’яснень щодо того, в яких саме випадках використовуються ті чи інші джерела інформації, оновлений Порядок не містить. Звичайно, щодо окремих кодів їх застосування не потребує роз’яснень (наприклад, щодо коду 607 джерела інформації стосуються тільки кредитів), але щодо інших кодів ситуація не є однозначною. Наприклад, у випадку, якщо у платника податків є в наявності інформація про зіставні неконтрольовані операції, здійснені третіми незалежними особами, така інформація не підпадає ані під код 601, ані під код 602, хоча отримання цієї інформації не є абсолютно нереальним. Інший приклад – якщо платник податків здійснює ручний пошук даних, які містять відомості з фінансової та статистичної звітності за власною методологією, а не використовує платні бази.

В такому випадку перелік компаній, які буде сформовано ним за результатами аналізу відкритих джерел інформації, не підпадатиме під код 605. Ці та інші подібні ситуації потребують свого роз’яснення, і ми сподіваємося, що у випадку прийняття саме аналізованого проєкту ми в подальшому зможемо побачити відповідні листи Мінфіну з приводу нюансів заповнення Звіту.

Отже, проєкт нового Порядку заповнення Звіту про контрольовані операції відображає зміни, впроваджені Законом №466, переважно щодо ознак пов’язаності осіб у контрольованих операціях, щодо аналізу контрольованих операцій із сировинними товарами та щодо розкриття інформації про джерела, які використовує платник податків для ТЦУ-аналізу.

При цьому слід очікувати, що за умови прийняття цього Порядку Звіт про контрольовані операції за 2020 рік потрібно буде подавати вже за новою формою.