Перелік операцій, до яких в Україні застосовні правила трансфертного ціноутворення, не обмежується контрольованими операціями. У ПКУ діє п.140.5.4, відповідно до якого у платників податку на прибуток підприємств фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів із так званих “ТЦУ-переліків”, визначених Кабміном. При цьому платникам податків дається право не застосовувати це коригування, якщо операції з зазначеними нерезидентами не є контрольованими і якщо платник податків доведе відповідність умов цих операцій принципу “витягнутої руки”.

На практиці реалізація цього права виглядає наступним чином: платник податків, який не бажає здійснювати коригування фінансового результату, готує щодо таких операцій ТЦУ-документацію за структурою, передбаченою п.39.4.6 ПКУ. Якщо за результатами аналізу цих операцій їх умови відповідають принципу “витягнутої руки” або є такими, відповідно до яких коригування не здійснюються, платник податків у ході відповідної перевірки з боку податкових органів надає податковим інспекторам таку документацію для підтвердження свого права не застосовувати коригування. Якщо за результатами проведеного аналізу умови цих операцій не відповідають принципу “витягнутої руки”, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється не на 30% вартості товарів/робіт/послуг, а на різницю між вартістю придбання і вартістю, визначеною за принципом “витягнутої руки”.

Отже, в кінці кожного звітного року головні бухгалтери та податкові спеціалісти компаній, у яких загальний дохід від усіх видів діяльності перевищує 150 млн грн (саме таким сьогодні є один із критеріїв визнання операцій з відповідними нерезидентами контрольованими), виконують аналіз оборотно-сальдових відомостей по рахунках 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” та інших рахунків обліку зобов’язань перед іноземними постачальниками і підрядниками, на предмет того, оборот з якими контрагентами за результатами року досяг 10 млн грн (ще один критерій для визнання операцій контрольованими), а який – ні. Це впливає на рішення про те, які з цих операцій потраплять до Звіту про контрольовані операції, а щодо тих операцій, які не потраплять до Звіту – чи буде для їх обґрунтування готуватися ТЦУ-документація, чи буде здійснене відповідне коригування фінансового результату.

Для решти платників податку на прибуток підприємств аналіз цих рахунків зводиться до визначення статусу контрагентів, з якими здійснюються операції протягом звітного року, у випадку, якщо такі платники розраховують фінансовий результат з урахуванням коригувань, передбачених ПКУ. Адже у таких платників всі операції з такими контрагентами, незалежно від суми, підпадають під п.140.5.4 ПКУ. Вслід за визначенням статусу контрагентів за результатами року приймається рішення про підготовку документації або здійснення коригування, якщо його сума буде менш суттєвою, ніж витрати на підготовку документації.

Починається новий рік, тому аналіз операцій з нерезидентами, описаний вище, якраз “на часі”. Адже визначитися з тими операціями, щодо яких будуть здійснюватися коригування і щодо яких буде готуватися ТЦУ-документація, слід до граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020-й рік. В іншому випадку щодо тих операцій з ТЦУ-нерезидентами, щодо яких необхідним буде проведення коригування фінансового результату, платникам податків доведеться сплачувати штраф у зв’язку з самостійним виявленням заниженого податкового зобов’язання відповідно до п.50.1 ПКУ.

Але в цьому році зазначений аналіз, крім дослідження оборотів по рахунках розрахунків з постачальниками та підрядниками, слід розширити і аналізом рахунків 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” та інших рахунків, на яких здійснюється облік операцій з іноземними покупцями, які потрапляють до ТЦУ-переліків. Причина – п.140.5.5, яким встановлено “дзеркальне” правило до п.140.5.4, а саме: фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів/робіт/послуг (за винятком операцій, визнаних контрольованими), реалізованих на користь нерезидентів із ТЦУ-переліків. При цьому, аналогічно імпортним операціям, платникам податків надано право не здійснювати відповідні коригування, якщо вони підготують відповідну ТЦУ-документацію.

Отже, за результатами 2020-го року перелік операцій, щодо яких платники податку на прибуток мають прийняти рішення про підготовку ТЦУ-документації чи здійснення відповідних коригувань, суттєво розширюється. А тому головним бухгалтерам, головним податковим спеціалістам та фінансовим директорам компаній, які здійснюють операції з ТЦУ-нерезидентами, варто вже зараз виділити час для відповідного аналізу бухгалтерських рахунків і реєстраційних документів контрагентів-нерезидентів та включити підготовку відповідних документацій у бюджет на 2021-й рік для виконавців відповідних робіт.

При цьому, виходячи з досвіду спілкування з платниками податків з питань перевірок з боку податкових органів, ми рекомендуємо не зволікати з підготовкою відповідних документацій. Адже якщо ці документації не будуть підготовлені заздалегідь, при перевірках або запитах з боку податкових органів процес “авральної” підготовки буде набагато більш тривожним і витратним, ніж процес планомірної її підготовки у звичайному режимі роботи компанії.