2021 рік відкриває нові можливості фізичних осіб для інвестування за кордон. Минулого тижня Національний банк зробив довгоочікуваний крок на шляху до валютної лібералізації, вдвічі збільшив е-ліміт інвестицій українців за кордон – до 200 тис. євро. Це значно розширює можливості українських громадян в міжнародній сфері: від участі у інвестиційних програмах за паспорти в іноземних юрисдикціях до надання грошової позики бізнесу за кордоном. Вільний рух капіталу, принаймні щодо фізичних осіб, вже не здається примарним, як це було ще донедавна, а пом’якшення обмежень надихає на більш сміливі та прагматичні дії.

Минуло не так багато років з того часу, коли в Україні діяли наджорстке валютне регулювання та контроль валютних операцій: від застосування «узгоджувальних» процедур, які фактично унеможливлювали здійснення таких операцій, до прямої заборони деяких з них. Зокрема, з метою здійснення інвестицій за кордон, славнозвісним Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», який діяв в Україні з 1993 року, передбачався обов’язок отримувати індивідуальні ліцензії НБУ як для фізичних, так і для юридичних осіб. При цьому, фінансова відповідальність за порушення могла дорівнювати фактичному розміру здійсненої інвестиції.

Звісно, такі обмеження не надто стримували потік інвестицій за кордон (звичайно, мова про фізичних осіб), натомість сприяли розквіту напівлегальних або цілком нелегальних схем інвестування. Як результат, рано чи пізно держава була змушена піти на поступки щодо операцій, порушення умов здійснення яких вона не мала змоги контролювати. І першою ластівкою було запровадження у 2017 році системи е-лімітів, завдяки яким фізичні особи могли здійснювати інвестування до $50 тис. протягом календарного року з отриманням індивідуальної ліцензії в електронній формі за допомогою автоматизованої інформаційної системи НБУ, проте на більшу суму інвестиції все ж вимагалося отримання індивідуальної ліцензії у загальному порядку.

Система валютного регулювання докорінно змінилась із прийняттям Закону України «Про валюту та валютні операції» (вступив в силу 07.02.2019 року). Саме цей нормативний акт започаткував період валютної лібералізації в усіх напрямках. З того часу було скасовано кілька десятків валютних обмежень або ж їх було суттєво послаблено, а не зміну індивідуальних ліцензій прийшли е-ліміти для фізичних осіб у розмірі 50 тис. євро. Не набагато більше, ніж було запроваджено у 2017 році, однак, як показав час, це був тільки початок. Адже, далі сума е-ліміта була збільшена до 100 тис. євро.

Отже, за останні 2 роки такий ліміт виріс у 4 рази. Зазначений ліміт поширюється на валютні операції фізичних осіб за умови, що ці операції здійснюються фізичними особами для власних потреб та не пов’язані з їх підприємницькою діяльністю. А саме, до таких операцій належать:

    • здійснення інвестицій за кордон;
    • розміщення коштів на власних іноземних рахунках;
    • переказ коштів за договором страхування життя;
    • надання позики нерезидентам.

Нагадаємо, що інвестиції за кордон можуть здійснюватися у формі створення юридичних осіб за кордоном, придбання корпоративних прав та цінних паперів іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України, та в інших формах, які не заборонені законами України.

Іншими словами, це означає, що громадянин України тепер може цілком законно придбати в межах 200 тис. євро нерухомість за кордоном (що, до речі, розширює можливості участі у інвестиційних програмах за паспорти в іноземних юрисдикціях), або відкрити рахунок у закордонному банку та розмістити там кошти, зробити внесок в статутний капітал нерезидента або ж профінансувати його – надати позику. Сума у 200 тис. євро може бути «використана» як за одну операцію, так і кількома операціями протягом одного календарного року.

Як зазначає НБУ, передумовами для підвищення відповідного е-ліміту стала позитивна ситуація на валютному ринку, точніше – відсутність активного виведення валюти за кордон фізичними особами протягом останнього року. Із нещодавніх змін щодо спрощення порядку здійснення валютних операцій фізичними особами також варто звернути увагу на дозвіл банкам і небанківським фінансовим установам під час здійснення валютних операцій з фізичними особами використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія» за наявності необхідних технологічних можливостей. Безумовно, використання цифрових аналогів паперових документів спростить комунікації фізичних осіб з фінансовими установами.

На які ж подальші зміни можна очікувати в перспективі?

Нацбанк зауважує, що повне зняття е-ліміту на здійснення фізичними особами інвестицій за кордон є одним із пріоритетів Національного банку, передбачених Дорожньою картою валютної лібералізації. Однак, тут варто звернути увагу, що це стане можливим лише після остаточного ухвалення та імплементації пакета законопроектів щодо протидії BEPS (плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування). Наразі ж маємо відтермінування введення в дію низки положень Податкового кодексу України, які і мали бути тією самою імплементацією у локальному законодавстві певних кроків BEPS, зобов’язання щодо впровадження яких прийняла Україна. Отже, найближчим часом повне зняття е-ліміту на здійснення фізичними особами інвестицій за кордон не буде реалізоване.

До вільного руху капіталу ще довгий шлях, але подібні позитивні новини від НБУ додають оптимізму і потроху зміцнюють довіру до регулятора, адже хоч і з затримками, але ми поступово реалізуємо кроки Дорожньої карти і сподіваємось, що скоро матимемо можливість порадіти новим успіхам на шляху валютної лібералізації.