Право боротися з економічними злочинами в Україні історично було предметом боротьби різних силових структур (вибачте за тавтологію). При цьому також історично результати такої боротьби не надто відображалися на доходах державного бюджету. І отже, найближчим часом нас чекає черговий exchange: на заміну податковій поліції та підрозділам з протидії економічним злочинам СБУ приходить Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відповідний Законопроєкт № 3087-д щодо створення БЕБ був прийнятий Верховною Радою у другому читанні 28.01.2021 і наразі очікує на підпис президента.

Суперповноваження БЕБ – це тема окремого обговорення вже після публікації остаточного тексту Закону, а поки що пропоную звернути увагу на деякі потенційні зміни у Кримінальному кодексі України (КК), на які можна очікувати найближчим часом.

А саме, 03.02.2021 у першому читанні був прийнятий Законопроєкт №3959-1 «Про внесення змін до адміністративного і кримінального законодавства в зв’язку з початком діяльності Бюро економічної безпеки України». І найнебезпечнішою його зміною є криміналізація статті 212 КК, яка встановлює відповідальність за ухилення від сплати податків.

Отже, згідно Законопроєкту №3959-1 вже за перший випадок умисного ухилення від сплати податків, зборів, платежів, що входять в систему оподаткування, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності або фізичною особою-підприємцем чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (наразі цей поріг становить 3,4 млн грн) передбачений штраф від 5 до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз – від 3 до 5 тисяч) або арешт на строк до 6 місяців.

Далі можна було б і не писати. Зрозуміло, що ціна питання стрімко зростає, бо ймовірний арешт буде залізним аргументом БЕБ вже на старті комунікацій, а 3,4 млн грн сума далеко не захмарна. Ще ніби має бути умисність ухилення, проте навряд чи така дрібниця буде братися близько до серця майбутніми детективами.

Тим не менш. Якщо ті самі діяння вчинені за попередньою змовою групою осіб або якщо матиме місце умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах (від 5,7 млн грн) – маємо штраф від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз – від 5 до 7 тисяч) або обмеження волі на строк до 5 років.

А якщо діяння вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків або якщо вони призвели до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (від 7,9 млн грн), то вони каратимуться штрафом від 15 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 7 років, з конфіскацією майна або без такої.

Нагадаю, що заміна тюремного ув’язнення штрафами за податкові правопорушення відбулася ще у 2012 році. Безумовно, після того іти у судові спори стало психологічно легше, відповідно, у сумлінних платників шанси відстояти свою позицію збільшилися.

Отже, прихильники створення БЕБ акцентують увагу на усуненні дублювання функцій правоохоронних органів і створенні Бюро як єдиного органу із розслідування злочинів в економічній та податковій сферах. Ну і ще на стандартних красивих термінах на кшталт «ризик-орієнтований підхід». Проте романтика розслідування фінансових злочинів – це у кіно. Очевидно, що якщо надповноваження новоствореного БЕБ помножити на загрозу тюремного ув’язнення і із результату вирахувати українську судову систему як таку, то до «бєспрєдєла» один крок. Тож займати оборону і оточувати себе юристами або формувати «кеш-резерв» – вирішувати бізнесу, проте таке рішення точно не варто відкладати надовго. А поки що уважно слідкуємо за статусом Законопроекту №3959-1 і подальшим розвитком подій.