Менш ніж за місяць земля сільхозпризначення стане повноцінним предметом торгівлі. Угіддя, мабуть, будуть найбільш варіативним товаром за вартістю, яка залежатиме не тільки від попиту і пропозиції, а й від сукупності факторів: починаючи від якості ґрунтів і закінчуючи економічною ситуацією в країні. Як же оцінити свої володіння і чи варто продавати чорноземи вже зараз?

Чітко сформованої ціни на українські чорноземи поки немає, а орієнтири можуть бути нерелевантними з-за багатьох чинників, це говорить про те, що земельні угіддя реалізовуватимуться виходячи з нормативної і реальної оцінки на момент запиту або угоди. Однозначно можна говорити тільки про те, що ціна землі не буде нижчою за її нормативно-грошову оцінку, ця норма в законі дозволяє захистити власників паїв і місцеві бюджети від штучного заниження її вартості.

За інформацією асоціації «Земельна спілка України», середня вартість гектару в Україні становить $1,6 тис. Це «цінник» за землю низької якості або за угіддя з неконсолідованими ділянками. Таких земель в країні не багато, але вони все одно займають чималу територію. Доглянуті ж землі, чорноземи з добрим ґрунтом, будуть доступні у діапазоні від $2,5 тис. до $5 тис. за гектар. У будь-якому випадку ці цифри лише орієнтир – реальна вартість сформується ринком.

Товар буде точно різним, навіть у рамках одного регіону і залежатиме від багатьох чинників. Ціна, яку готові заплатити за землю формується виходячи з наступних факторів:

    • Якість і властивість ґрунтів.
    • Місцезнаходження та кліматичні умови.
    • Інфраструктура і логістика.
    • Конкуренція.

Більше того, на формування ціни впливатимуть економічне становище в державі, розвиток системи кредитування, залучення позикових коштів та іноземного капіталу, кон’юнктура світового ринку продовольства і розвиток світової економіки в цілому.

За оцінками уряду, через декілька років після запуску ринку землі її ціна за гектар збільшиться мінімум вдвічі. За підрахунками аналітичної компанії EasyBusiness, в Євросоюзі найдорожча земля с/г призначення сформувалася в Нідерландах, там за гектар доведеться «викласти» – понад $75 тис., а, до прикладу, в сусідній Угорщині в середньому – близько $5 тис. Як бачимо, Україні є куди зростати у цій сфері.

Можливо, ціна на землю була б значно вищою, якби ринок відкрився і для іноземних інвесторів. Але до 2024 року основними гравцями ринку землі будуть фізичні особи – громадяни України, тому очікувати стрімкого зростання цін не варто. Втім, не рахуватись з інтересами великих підприємств теж не варто, оскільки, в них є можливість купувати землю через пов’язаних з ними фізичних осіб.

За даними Мінагрополітики, Україна має 41,3 млн га. с/г угідь, з них 33 млн га. ріллі. За останні 3,5 років об’єднаним територіальним громадам було передано 4 млн га. с/г землі. Велика частина угідь знаходиться в руках українських громадян. Зараз вона в основному здається в довгострокову оренду агрокомпаніям та фермерам.

Раніше агрохолдинги і великі агропідприємства накопичували земельний банк орієнтуючись на збільшення обсягів, на даний момент спостерігається тенденція сепарації наявних земель: консолідація і розширення площ з якісними угіддями і землями з гарним економічним потенціалом, і відмови від земель з слабкою ефективністю. Таким чином, вартість на цікаві ділянки може значно зрости і навпаки – знижуватиметься на землі з низьким потенціалом.

Щоб не прогадати при визначенні вартості землі, необхідно керуватись принципом найбільш ефективної експлуатації, за яким використання землі юридично законне, фізично можливе, фінансово доцільне і призводить до найбільшої вартості майна.

При прийнятті того чи іншого рішення, люди виходитимуть з своїх поточних потреб. Якщо в силу певних обставин будуть необхідні гроші, то фактично вони не матимуть особливого вибору – необхідно продавати. Якщо власники захочуть продати дорожче – краще трохи почекати. Утримання землі не вимагає великих витрат, а її вартість буде зростати у будь-якому випадку. На даний момент, придбання с/г землі розглядається як один з мінімально ризикованих інструментів збереження грошей і вкладення інвестицій.

Однозначно, немає необхідності продавати, якщо немає розуміння про використання отриманих від продажу грошей і зберігання їх «під подушкою».

У першу чергу, незалежно від намірів продавати чи не продавати землю, власникам землі необхідно переконатись, що право власності на землю відповідає вимогам чинного законодавства.

Ось що рекомендується зробити перш за все:

  1. Необхідно переконатись, що право власності на пай оформлено, а у разі необхідності – оформити його.
  2. Вивчити ринок і зрозуміти потенційну вартість землі, що знаходиться у володінні. Якщо самостійно це зробити не виходить, звернутись за консультацією до фахівців з оцінки землі. Не обов’язково замовляти дорогу оцінку, можна замовити консультацію про можливу вартість землі, яка дасть розуміння цінового діапазону і заощадить час та гроші.
  3. Подумати і прийняти рішення щодо доцільності продажу. Можливо, поки немає чіткого усвідомлення, що робити далі з вирученими коштами від угоди – краще почекати.
  4. Якщо все ж таки прийнято рішення щодо доцільності продажу землі, необхідно відкрити розрахунковий рахунок і продумати процедуру подальшого вкладення отриманих грошей. Намагатись скоротити час знаходження грошей «на руках».
  5. Якщо ви не поспішаєте продавати, можна продовжувати здавати землю в оренду, при цьому проводити моніторинг ринку, аби не упустити можливість її продажу за максимальною ціною.

У будь-якому випадку ніхто не змусить вас якнайшвидше «позбавлятися» власної землі. Саме ви вирішуєте, що буде з вашими угіддями: продаж, оренда або самостійна обробка і господарювання. Спостерігайте за ринком, можливостями і доцільністю «розлучення» з власним товаром для реалізації якихось амбіційних ідей, мрій та прагнень. Вибір за вами.