Євросоюз починає боротьбу зі зміною клімату поза своїми межами. Основним засобом примусити європейських імпортерів платити ціну за викиди парникових газів постачальниками продукції буде Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM): Механізм вуглецевого коригування на кордоні.

 

Європейський союз проголосив амбітну мету: стати світовим лідером зеленої трансформації. Серед іншого, до 2030 року знизити викиди парникових газів на 55% від рівня 1990. Досягти цього допомагає система торгівлі квотами на викиди EU ETS, що діє в ЄС, тобто частина європейських компаній вже сплачують за шкоду, завдану клімату. Це призвело до перенесення частини виробництв з великими викидами вуглекислого газу за межі Євросоюзу та переходу на імпорт. 

CBAM має запобігти “вуглецевому витоку” і вирівняти умови для місцевих і закордонних виробників. Наразі ми маємо справу з проєктом механізму, який ще не став законом, тож можемо відповісти на концептуальні питання, а ось подробиці будуть відомі лише після фіналізації документу і його остаточного ухвалення.

Що таке CBAM?  

CBAM — це нова система за допомогою якого Євросоюз буде “оподатковувати” викиди парникових газів за межами ЄС. Механізм буде діяти лише для тієї продукції, яка постачається в ЄС.  Стверджується, що Механізм відповідає нормам СОТ.

Якої саме продукції він буде стосуватись?

Наразі під дію Механізму потрапили електроенергія, чавун і сталь, деякі вироби з них, цемент, алюміній і мінеральні добрива. Імпортери цих товарів в ЄС будуть змушені купувати CBAM-сертифікати. 

Коли почне діяти?

З 2023 року відповідальні органи ЄС почнуть збирати інформацію і аналізувати її. У 2026 році імпортери стануть платити за сертифікати.

Скільки треба буде платити?

Фіксованої ціни не планується. Вартість CBAM-сертифікатів буде залежати від вартості дозволів на викиди CO2 в системі EU ETS. Тобто вона буде коливатись і досить суттєво.

 

З початку 2021 року здійснювати викиди парникових газів в ЄС стало набагато дорожче. Так само може коливатися ціна CBAM сертифікатів. 

Якими будуть наслідки для України?

Це залежить від вартості сертифікатів. Наприклад, при ціні 44 євро за тонну викидів парникових газів українська економіка може втратити до 1,2 мільярда доларів, а при 88 євро вже трохи більше за 2 мільярди. В першому випадку зменшення експорту галузей, які викидають найбільше парникових газів, буде становити біля 7%, в другому — понад 12%. Це негативно вплине на валютні надходження, зайнятість, заробітну плату, а ось викиди суттєво зменшаться — на 3-5 мільйонів тонн еквіваленту СО2.

Які загрози це несе українським виробникам?

Для вітчизняних підприємств CBAM можна порівняти з введенням ЄС додаткового імпортного адвалорного мита на їхню продукцію. При ціні 44 євро за тонну викидів, для наших енергетиків його можна оцінити в 15%, для виробників добрив — в 11%, цементу — 18%, сталі — 9%, алюмінію — більше 5%. 

Що робити для того, щоб зменшити негативний ефект?

Є декілька великих напрямків роботи, які дозволять Україні нівелювати негативні наслідки від запровадження CBAM. 

По перше, на рівні окремих галузей. Наприклад, щодо енергетики. В 2023 році ми плануємо приєднатися до ENTSO-E, а це означає, що експорт електроенергії буде здійснюватись не тільки з Бурштинського енергоострова, насамперед з однойменної ТЕС, а і з основної частини енергосистеми де працюють вуглецево нейтральні АЕС, ГЕС, ВЕС і СЕС. 

По друге — на рівні держави. CBAM передбачає, що виплати можуть бути зменшені на суму, яку виробник-експортер сплатив за викиди у власній країні. Тобто Україна може запровадити вуглецевий податок, надходження від якого спрямувати на зелений транзит. 

Додатково необхідно провести перемовини — ЄС готовий до діалогу, особливо з країнами з низьким і середнім доходом, адже вони є найбільш вразливими до наслідків роботи Механізму. Такою є і наша держава. Водночас маємо сильний аргумент на перемовинах: якщо згадати основну мету ЄС — на 55% менше парникових газів до 2030 року, то наша країна її вже перевиконала — з 1990 року ми зменшили викиди оксиду вуглецю з 700 мільйонів до 223 мільйонів тонн на рік.

Чи планують запроваджувати аналогічні інструменти інші країни?

Так. Навіть більше — аналогічна система вже працює на регіональному рівні при поставках електроенергії в Каліфорнії. Канада і Японія планують створити аналоги CBAM. Важливість вуглецевого коригування цін підкреслюють країни G20. 

Нетто потоки парникових газів, пов’язаних з виробництвом експортних і імпортних товарів. Китай в зоні найбільшого ризику. 

Україні проблема екологічності виробництва близька і зрозуміла — варто хоча б загадати якість повітря в деяких промислових українських містах. З запровадженням СВАМ “зелена” економіка стане ще більш досяжною. І оскільки ЄС — один з найбільших торговельних партнерів України, ми маємо слідувати за європейськими трендами, хоч поки ще не є членами ЄС. Бо в боротьбі зі змінами клімату ми з ЄС на одному боці.