Будівництво — це не тільки спорудження будівель

Суттєвий недолік нашої системи — це поділ управління будівельною галуззю між двома міністерствами: капітальними інвестиціями відає Мінекономрозвитку, а експлуатацією та капітальним будівництвом — Мінрегіон. Застосовуючи такий підхід, влада розглядає єдиний процес інвестування, будівництва та експлуатації будівлі як непов’язані між собою етапи. Через це вони регулюються за різними правилами, що ускладнює будівництво та збільшує корупційні ризики.

Розвинуті країни навпаки останні 20-30 років регулюють будівельну галузь не з погляду процесу будівництва, а з точки зору життєвого циклу об’єкта. Тому що витрати на експлуатацію будівлі протягом періоду її використання часто в декілька разів перевищують вартість самого будівництва. При такому підході будівництво — це єдиний інвестиційний цикл, в якому будівельники опиняються між замовником проекту та споживачем. Але так і має бути. Зараз же основний об’єкт піклування з боку держави — будівельник та будівництво, тому і вся нормотворчість спрямована тільки в їхній бік. Таким чином, не можна звужувати регулювання тільки до будівництва, не розповсюджуючи його на проектування, інвестиції та експлуатацію.

Доступ до інформації — основа змін

Нашій системі бракує прозорості. Наприклад, проблема ціноутворення полягає у тому, що покупці не можуть заздалегідь отримати перевірену інформацію про майбутні експлуатаційні витрати. Частково це відбувається через те, що у міністерствах відсутні довідники актуальних ринкових цін. Замість цього вони використовують застарілі норми витрати ресурсів. Це дає можливість вписувати у кошториси будь-які суми, створюючи “люфт” для корупції. Крім того, в Україні пропонують визначати вартість проектування як відсоток від вартості будівництва. Проте її визначає сам же проект. Це заохочує до підвищення вартості об’єкта замість того, щоб орієнтуватися на його ефективність.

Наступна проблема, пов’язана з браком інформації, — неможливість отримати від забудовника повний пакет інформації: про якість матеріалів, надійність і довговічність конструкцій, майбутні терміни та вартість ремонтів. Це призводить до того, що інвестори не можуть повною мірою оцінити інвестиційну привабливість об’єкту.

Найкращі практики галузі втілено у системі інформаційного моделювання будівель

Розвинуті країни вимірюють ефективність не тільки вартістю, а і якістю об’єктів, енергетичними витратами та впливом на навколишнє середовище. Тому ЄС ставить за мету до 2050 року знизити енергоспоживання в будівництві на 30%, а обсяг викидів – на 80%.

Щоб реалізувати ці плани, для оцінки життєвого циклу придумали систему інформаційного моделювання будівель — ІМБ. Вона передбачає зібрання всієї інформації про майбутній об’єкт і надання доступу до неї всім спеціалістам, які з ним працюватимуть. В такій моделі всі рішення вони приймають з точки зору користі для майбутнього власника.

Будівництво та його регулювання за такою системою дозволить суттєво знизити витрати на будівництво та експлуатацію будівель. Проте найважливіше те, що управляюча компанія розумітиме, як та з чого збудовано об’єкт, і зможе правильно дбати про нього. Це зменшить витрати на експлуатацію та збільшить її строк.

Інформаційне моделювання будівель з 2016 року використовується в усіх проектах з державною участю в Великобританії, Нідерландах, Данії, Фінляндії та Норвегії. Європарламент стимулює встановлення таких правил і для інших членів ЄС. Зростають темпи впровадження ІМБ в Північній Америці та Південно-Східній Азії, Китаї. Навіть у Білорусі в 2012-15 роках реалізували Галузеву програму з розробки та впровадження інформаційних технологій комплексної автоматизації проектування і підтримки життєвого циклу будівлі.

Таким чином, органи державного регулювання в галузі будівництва мають бути не просто переатестовані. Їх необхідно реформувати на нових засадах, які б регулювали процес будівництва від інвестування до експлуатації та ставили б за мету максимальну ефективність як конкретних об’єктів будівництва, так і капітальних інвестицій загалом.

Для цього необхідно змінити порядок розробки проектної документації. Він має бути орієнтований на моделювання всього життєвого циклу об’єкта та його оцінку.

Європейський Союз — це перш за все ідеї прозорості, рівності та конкурентності, втілені у нормативних актах. Долучитися до ЄС означає сприйняти його ідеї, втілені у праві. Для цього Україна має відмовитися від радянських стандартів, які сприяють корупції та шкодять ефективності будівництва, та сприйняти систему розвинених країн.