Українській компанії, яка хоче вийти на міжнародні ринки, потрібна не тільки законодавча підтримка держави, а надійні та прозорі банківські інструменти, які хоча б частково упередять ризики зовнішньоекономічної діяльності. Ось варіанти, які банки пропонують вже зараз.     

Найбільші українські компанії, які мають торгові відносини з закордоном, можуть створювати персональні фінансові інструменти для забезпечення ЗЕД. У цьому їм допомагають власні банки, команди юристів, закордонні філії тощо. А ось малому і середньому бізнесу варто звернути увагу на стандартні банківські послуги.

Українські банки для компаній із ЗЕД пропонують фінансові інструменти, які можна поділити на 3 великі блоки: транзакційні, документарні та інструменти фінансування.

Транзакційні інструменти допомагають проводити розрахунки з нерезидентами

Це інструменти, які дозволяють безпечно сплатити гроші за кордон або отримати їх від іноземного партнера. Для цього потрібно відкрити валютний рахунок у тій валюті, в якій буде зручно проводити операції. В українських банках можна відкрити рахунки як у більш популярній валюті (доларах США і євро), так і в іншій, наприклад, у білоруських рублях або тенге. 

З валютним рахунком компанія отримує можливість здійснити чи отримати платежі в закордонній валюті, купувати і продавати її — все це досить легко робити за наявності відповідного пакета документів

Документарні інструменти допомагають знизити ризики контрагента

Документарні інструменти покликані позбавити експортера необхідності проводити негайні грошові транзакції — постачальник отримує документ, який підтверджує, що рахунок буде оплачено. 

Поширеною вимогою закордонних контрагентів є відстрочка платежу поставникові. Імпортер, навпаки, може втрапити в халепу з передоплатою. Знизити такі ризики можна за допомогою спеціальних банківських послуг: акредитивів і гарантій. 

Акредитив дозволяє перерахувати гроші постачальникові тільки після того, як товар передано і до банку надійшли передбачені угодою документи. Наприклад, українська компанія-імпортер може звернутися до банку з проханням надати експортеру акредитив на суму укладеного контракту. Умови акредитиву передбачають, що гроші будуть переведені тоді, коли банк отримає документарне підтвердження, що товар передано перевізникові.  

Гарантія — це, умовно кажучи, непряме кредитування. У разі виникнення заборгованості компанії перед кредиторами банк зобов’язується її погасити відповідно до умов договору.

Інструменти фінансування — це можливість отримати кредит під конкретні потреби та за вигідними умовами

Інструменти фінансування — спеціальні послуги для компаній із ЗЕД, що дозволяють фінансувати операції експорту-імпорту без отримання класичного банківського кредиту.

Для формування додаткових партій товару на експорт доведеться залучати додаткове фінансування, а імпорт необхідно передплачувати. Під це можна отримати передекспортне або постімпортне фінансування

Наприклад, коли імпортний товар опинився на митному складі, банк надасть гроші на логістику або сплату платежів до бюджету. Але кредитна установа не профінансує будь-кого: необхідна акредитація складу, перевізника, постачальника і покупця, а також банку контрагента. 

Набагато легше отримати фінансування на придбання товарів у компаній-партнерів банку. Вони мають особливі відносини з кредитною установою, і високий рівень довіри між ними дозволяє надавати ресурси за пільговими умовами. Фінансування може бути прямим — кредит для закупки, а також товарним — через документарні інструменти.

Будь-яка країна зацікавлена в розвитку експорту. Одним із інструментів допомоги компаніям, які реалізують продукцію на зовнішніх ринках, є діяльність експортно-кредитних агентств. Наприклад, канадське ЕКА з 1944 року допомагає експортерам — страхує ризики, надає гарантії, фінансує покупців, спостерігає за станом ринків, де працюють компанії з Канади, та інформує про потенційні проблеми. 

В Україні ще в 1992 році було передбачено створення аналогічної організації, але вона і досі не працює повною мірою. За ці роки наша держава підтримувала експортерів періодичним послабленням національної валюти, але створити широкий прошарок компаній із ЗЕД, особливо з числа малих і середніх підприємств, не вдалося. Отже, необхідно не тільки спростити проведення експортно-імпортних операцій, але і проінформувати бізнес, що ЗЕД — це не страшно.